Літературна мандрівка “Лицар честі і краси”

Микола Вороний... Що ми знаємо про цього одного з найталановитіших українських поетів кінця ХІХ - початку ХХ століття, критика, перекладача, актора, журналіста, чиє ім'я міцно вписане в історію нової української літератури, а сама творчість стала явищем високої художньої цінності.

Народився у сім'ї ремісника. Навчався у Харківському, пізніше у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв'язки з народниками, читання і зберігання забороненої літератури..

За шкільною програмою творчість Миколи Вороного вивчається в 10 кл. і тому для учнів 10 кл. гімназії №7 (вчитель Юденко Є.Г.) у бібліотеці відбулася літературна мандрівка “Лицар честі і краси”, присвячена поету. Розповідь про життя і творчість поета супроводжувала мультимедійна презентація «Рядками неопублікованої біографії».

Відомо, що Микола Вороний не став захопленим провісником революції. Його ідейні та творчі шукання (на початку минулого століття поета називали автором маніфесту українського модернізму), як і еміграція до Львова, послужили чудовим приводом для приведення в дію сталінської репресивної машини, якій він, справді, був світоглядно ворожий.

Про те, що відомий поет, перекладач, критик та публіцист Микола Вороний останні півроку свого життя прожив у маленькому містечку Новоукраїнці, що на Кіровоградщині, відомо небагатьом. Навіть місцевим жителям, попри те, що кілька років тому з ініціативи літературознавця Леоніда Куценка та місцевих бібліотекарів тут відбувся вечір, присвячений поету.

Про цей період життя Миколи Вороного присутні дізналися зі спогадів завідувача місцевої бібліотеки Павла Андрієвського(газетні публікації) та краєзнавчої презентації «Постать Миколи Вороного в історії Новоукраїнської районної бібліотеки».

Під час заходу учні мали нагоду поринути в історичне минуле, переглядаючи матеріали зі старих газет та журналів про життя поета. Сьогодні вони відкрили для себе поета Миколу Вороного – видатну постать української літератури ХХ століття. Його життєвий і творчий шлях доводить, що це був поет – борець, людина творча і мужня, у серці якої домінувала національна ідея, аби пам’ятати імена, що повертаються та незаслужено забуті. Імена, які творили українську літературу, берегли та піднімали із замулених криниць насильницького забуття національні скарби, які в Україні були під забороною. ЩОБ ПАМЯТАЛИ!!!