Мистецька година «Художник – чародій І.П. Похитонов»

Засідання клубу «Ліра» 

В рамках відзначення 75-річчя утворення Кіровоградської  області  та продовжуючи  реалізацію  регіонального  проекту «Історія рідного краю», бібліотекою для дев”ятикласників ЗШ №6 проведено чергове засідання клубу «Ліра»,  яке відбулося в формі   мистецької години.  Це знайомство - відкриття ще одного імені -  видатного земляка, всесвітньо відомого художника,  уродженця Новоукраїнщини -  Івана Павловича Похитонова.

Широкої відомості ні в Україні, ні в Росії, у нього не було й немає до цього часу. Однак у Франції Похитонова знають краще. Він виставляв свої роботи в Салоні, і про його успіх говорить навіть той факт, що паризькі торговці картинами наперебій пропонували Похитонову укласти контракт на самих вигідних умовах.

Бібліотекарями попередньо була підготовлена змістовна бесіда з слайд-презентацією про життєвий та творчий шлях художника. Остаточно на запитання, де народився Іван Похитонов, дає відповідь “Список населенных мест Херсонской губернии”, видана у 1896 році. З неї ми дізнаємося, що в Єлисаветградському повіті було 49 волостей. Найбільший інтерес для нас становить Татаровська волость, до якої й входила “деревня Матрено-Андреевка (Матреновка, Похитоновка), приєднана у радянські часи до села Новопавлівки Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району. ”. Як бачимо, потрійна назва села вичерпно точно свідчить про місце народження Івана Похитонова. До речі, й сам Похитонов мимоволі увів в оману своїх біографів: малюючи рідне село, він у назвах творів використовував скорочену назву маєтку: “Весілля у Мотронівці”, “Ставок у Мотронівці” й т.д.».

Учасники мали змогу ознайомитися з фоторепродукціями картин, які представлені в краєзнавчому музеї Новоукраїнського району на виставці його робіт; з  краєзнавчими матеріалами   та  матеріалами сайтів про життя та творчість самого художника, познайомитись з його мистецьким доробком.

Наш степ для мене — як безкрає море з неповторним колоритом сонних хуторів та відкритих селянських душ. Так Іван Похитонов говорив про свою малу батьківщину. Плине невибагливо час, змінюються покоління, смаки, інтереси, світогляди любителів такого мистецтва, але мініатюрні перлини Івана Похитонова залишаються в нашій степовій душі. Вони близькі, рідні, зрозумілі завжди.