Літературно-мистецька вітальня «Музи генія. Інтимна лірика Т.Г.Шевченка»

В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким є для України ім’я безсмертного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

В  рамках святкування 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка центральна районна бібліотека провела  засідання  Вищої Народної Школи :  цікаву, романтичну,  зворушливу, захоплюючу літературно-мистецьку вітальню «Музи генія. Інтимна лірика Т.Г.Шевченка».

Довгий час існувала думка, що Тарас Шевченко і кохання — речі несумісні. Молодий столичний художник і поет, бажаний гість на балах і в аристократичних салонах, любитель театральних вистав і музики — Тарас Шевченко кохав і був коханим! 22 роки кріпацтва і 10 років солдатчини скалічили його особисте життя. Він попадав в химерний любовний трикутник, над ним тяжів меч нерозділеної любові, він кохав без взаємності і дозволяв себе кохати, впадав у розпач і все життя мріяв про сімейний достаток, власну хату і вишневий садок.

Однак лиха недоля переслідувала його все життя, не даючи йому щастя жити у шлюбі, у любові з дружиною, про яку мріяв, особливо в останні роки свого життя. То хто ж вони були, ті музи, які надихали поета, які давали йому втіху і навівали смуток, які любили його, яких він любив?

При проведені заходу присутнім було запропоновано переглянути презентацію про коханих жінок Т.Г.Шевченка. Учасники заходу вдивлялись в обличчя Муз – портрети жінок, створені самим Шевченком – художником, їх духовний світ, що надихали Великого Кобзаря на створення таких довершених творів, що сіють зерна світла та добра, палахкотять незгасним полум’ям безкомпромісної  справедливості, проникливої мудрості та чистоти відносин. 

 Сторінка за сторінкою  в  залі відкривались відомі та маловідомі факти життя Тараса Григоровича, його таємний  ліричний світ краси почуттів.

Перед  присутніми пройшли Музи Кобзаря  - Ганна   Закревська,княжна Варвара Миколаївна Репніна, Агата Ускова, актриса Катерина Піунова, Ликера Полусмакова зі своїми спогадами, сумом, коханням, переживаннями.

Першим сильним почуттям Тараса було його дитяче кохання до сусідської дівчини Оксани Коваленко. Вірш «Мені тринадцятий минало» прочитаний учасникам заходу передав всю силу почуттів та переживань цього першого юного  кохання…

Кохання у Шевченка - не палка пристрасть, воно цнотливе і ніжне. Воно трепетне, невибагливе та щире. Це кохання - велике і справжнє, сповнене внутрішньої сили.

Сім прекрасних ніжних жінок було у житті Шевченка, та, на жаль, вони всі відійшли, так і не подарувавши поетові великого щастя – взаємного кохання – єдиного на все життя…

      Захід пройшов, як кажуть, на одному диханні, зворушив, зачепив за живе, змусив замислитись, відкрив маловідомі сторінки життя Великого Кобзаря, зацікавив заново перечитати літературну спадщину великого поета.