вівторок, 27 січня 2015 р.

"Я на світі такий один"


Клуб «Ліра»


Василь Симоненко... Поет, патріот. Його ім’я стоїть поряд з найвидатнішими поетами ХХ ст. Він понад усе любов рідну Україну, вона для нього святиня, а відданість їй - його обов'язок і щастя.    Проживши коротке життя, неповних 28 років, Василь Симоненко став митцем першої величини, символом правди і свободи для наступних поколінь. Чи не кожне його слово, фраза – влучний афоризм чи яскрава метафора. «Я – українець. Оце і вся моя біографія», - так про себе сказав сам Василь Симоненко. Хто він? Поет? Журналіст? Талановита, енергійна молода людина чи геній?.. Доля виділила йому занадто мало весен, щоб збагнути до кінця те, ким був і залишається у вічності буття Василь Симоненко і тепер за нього говорить його поезія. .
А яким постає поет в уяві наших сучасників, і як ставиться до поезії В.Симоненка наше молоде підростаюче покоління?
Щоб відповісти на це запитання та з нагоди  80-річчя з дня народження Василя Симоненка  в ЗШ№6 з учнями 10-х класів відбулось заняття клубу «Ліра»   - літературні акорди « Я на світі такий один». Учасники разом з бібліотекарем  пригадали життєвий і творчий шлях поета, читали вірші. Присутніх вразили трагічні сторінки із біографії Симоненка та вірші, які до певного часу замовчувались. Замовчувались і ті обставини, при яких людина повна сил і наснаги покидає цей світ у 28 років. Палко люблячи життя, він писав: «Світ який – мереживо казкове! Світ який – ні краю ні кінця…».  
Учні переглянули  мультимедійну презентацію, відеофільм про життя і творчість поета, прослухали живий голос автора,. Усі дійшли висновку, що творчість Василя Симоненка непідвладна часу. Він став нашою гордістю, нашою невмирущою історією, близьким і дорогим для кожного, хто безмежно любить свій народ, свою Батьківщину.
Бібліотекар познайомила присутніх із книгами, які знаходяться у фондах бібліотеки, це - «Тиша і грім» - єдина книга, яка вийшла друком за життя поета в 1962 році, «Земне тяжіння» (1964), «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981) та ін.
Закінчився захід патріотичним відео кліпом Юліани Ларіної «Виростеш ти, сину..»,  в якому використані  кадри з подій на Майдані та  в зоні АТО.
Скільки б не минуло років після смерті Василя Андрійовича, а він, зі своєю поезією, залишається сучасним. Його творчість буде вічно змушувати задумуватися над місцем людини у світі, її ролі як громадянина, патріота своєї держави.          Поета називають сурмачем доби, витязем української поезії, спадкоємцем шевченківських рис, поетом-революціонером. Боляче усвідомлювати, що Україна втрачає своїх найкращих синів. Так було століття тому, і так є сьогодні... 
Минають дні, роки , десятиліття,
А ти, Василю, завжди молодий…
Над прірвою віків, минувши лихоліття,
Сьогодні ти із нами, ти – живий!

Немає коментарів:

Дописати коментар