Виявляється, життя інколи справді ділиться на «до» і
«після». І буває це не десь за обрієм чи в далекій країні. Усе це трапилося з
нами, на нашій українській землі. Нинішній
складний час став певною мірою лакмусовим папірцем, випробуванням для всіх, коли
суспільство зрозуміло силу єднання, силу патріотизму. Добровольці приходять до
військкомату з гаслом «Якщо не ми, то хто?».
Добре, що в Україні виросла
свідома молодь і є достатньо досвідчених військових, які вірять, що спільно ми
переможемо тероризм всередині держави і дамо гідну відсіч агресії зовні. Це люди сильної волі, міцного характеру,
впевнені в собі патріоти України.
Сьогодні багато патріотів нашої держави воюють в зоні АТО, захищаючи свободу, незалежність
та територіальну цілісність України. З метою виховання в учнів патріотизму,
шанобливого ставлення до Батьківщини, гордості за наших захисників Вітчизни, надання допомоги воїнам АТО в читальній залі бібліотеки відбулася ще одна зустріч з воїном-земляком
Анатолієм Стазіловим учнів 11кл. гімназії №7. До служби в армії Анатолій працював в СТОВ
«Росія», у військкоматі, був волонтером.
Сьогодні десятки тисяч наших синів, братів,
чоловіків, коханих – патріотів нашої держави знаходяться на передовій,
захищаючи неньку Україну. Анатолій Стазілов розповів про службу в зоні АТО, про нелегкі бойові будні, про умови «існування» в місцях бойових дій та забезпечення належною військовою
амуніцією, одягом, взуттям, продуктами харчування, засобами гігієни тощо, про
обереги, які носять солдати, і про бойових
побратимів. Основним завданням була
охорона блок-посту від нападу, недопущення перевезення шкідливих
речовин чи заборонених предметів, допомога
місцевому населенню.. Згадував він і тих
хлопців, кого вже, на жаль, нема в живих.
Учні ставили
запитання і спілкувалися з гостем. Цікавилися, як живе мирне населення на
Сході, як ставляться до наших військових, як держава підтримує бійців в зоні АТО, чи проводиться відповідне навчання
бійців. Відповідаючи на
запитання, Анатолій зазначив, що державна
підтримка відчувається, випускається нова техніка і озброєння, з новоприбулими
військовими проводять навчання. Перед кожним завданням здійснюється ґрунтовний
інструктаж. Від імені всіх воїнів Анатолій дякував за надану їм матеріальну
підтримку, що надходила з району від влади, волонтерів, громадських активістів
та всіх небайдужих жителів Новоукраїнщини . Для піднесення бойового духу
надзвичайно важливою і необхідною була і моральна підтримка військових.
Анатолій запевнив
присутніх, що багато
демобілізованих знову готові їхати на
захист східних кордонів нашої держави, виконувати свій громадянський та
конституційний обов’язок.
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні ж вона
на всіх одна — війна, хоч як би ми її не називали. Хтось бере у руки зброю і
йде захищати рідну землю, а хтось допомагає фізично, фінансово чи морально. В
прагненні підтримати наших відважних вояків єднаються і дорослі, і діти. Волонтерський рух набув нечуваного раніше розмаху. Активно долучилися до волонтерського руху,
доброчинних справ, продовжують допомагати учасникам антитерористичної операції
і учні шкіл Новоукраїнщини. І звичайно, всі з хвилюванням переглянули відеофільм «Хоробрі серця», відзнятий
волонтерами в поїздках в зону АТО та під
час збору доброчинної допомоги.
Ми не
повинні бути байдужими до тих подій, які зараз відбуваються. Найменше, що ми
можемо зробити – це бути патріотом у житті. Потрібно сказати, що негативні
події на Сході країни зробили нас, справді, патріотами. Адже звідусіль лунає
гімн України, всюди бачимо синьо-жовту символіку. Сподіваємося, що наша держава
буде єдиною і незалежною. Ми впевнені, що поки є такі сміливі й відважні люди – наша країна
нездоланна!
Немає коментарів:
Дописати коментар