Інформаційна година «Пісня з рукою на серці»

Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами Австро-Угорської та Російської монархії. Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”. Музика написана видатним західноукраїнським композитором і диригентом Михайлом Вербицьким.

   Для українців гімн - це урочиста, патріотична пісня, яка уславлює державу, є символом її державності і національної єдності.

  З метою виховання в учнівської молоді патріотизму, національної самосвідомості та поваги до державної символіки, бібліотекарем Новоукраїнської  ЦРБ для учнів ЗШ №1 проведено інформаційну годину «Пісня з рукою на серці» з нагоди відзначення 200-ї річниці від дня народження Михайла Вербицького, автора музики Державного Гімну України, та 150-ї річниці першого публічного виконання національного гімну.  Під час заходу діти дізналися, що створення українського гімну бере початок з осені 1862 р., але  саме 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. 

 Державний гімн України закликає нас пам’ятати про минулу славу рідної землі. Саме він пробуджує високі патріотичні почуття до Батьківщини.    

     Україна - наша земля, наш рідний край, зі славною багатовіковою історією, культурою, багатими народними традиціями, з мальовничою природою та солов'їною мовою. Любімо, шануймо, бережімо її та наші святині - Герб, Прапор, Гімн.

Відзначення Дня гімну України – це обов’язок кожного патріота та свідомого громадянина.