четвер, 26 листопада 2015 р.

Година жалоби «Крізь призму поминальної свічі вселенський біль пече нам душі»



У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голодомор приніс багато горя. 82 роки віддаляє нас від тих трагічних подій – Голодомору 1932-1933 років. Голодомор стосується кожного з нас, без жодних винятків...
 

26 листопада в читальній залі Новоукраїнської ЦРБ  зібрались учні Новоукраїнського ДНЗПТУ №40, щоб вшанувати  пам'ять жертв голодоморів і політичних репресій та запалити свічку в пам’ять про невинно убієнних! 

       «Крізь призму поминальної свічі вселенський біль пече нам душі» - таку назву мав захід. Адже саме вогонь тисячі років є символом очищення, єднання і пам’яті. Так само він є символом тепла і надії в порожнечі темного смутку.
Інформаційний блок заходу містив інформацію про історію штучно створеного в 1932-1933 роках більшовицьким режимом СРСР голоду, від якого загинули мільйони людей. Бібліотекар звернула увагу присутніх на виставку «Чорна сповідь моєї Вітчизни», що складається з документальних та художніх видань, присвячених Голодомору, який забрав мільйони людських життів, спогадів очевидців вбивства голодом мільйонів українців.
Десятки років Україну змушували мовчати про цю трагедію. Нам наказували забути про наших близьких, яких знищили Голодом, забути, з якого ми роду. Сьогодні ми маємо можливість повернути собі частину власної історії. Відновити зв’язок поколінь, повернути борг людяності мільйонам тих,чиї душі поневірялися у темряві забуття. Свічки пам’яті виведуть загиблих у Царство Небесне і подарують їм спокій.
Поділився також своїми думками про Голодомор 1932-1933 років директор Краєзнавчого музею Новоукраїнського району – Микола Олексійович Гаращенко. Присутні почули про всі жахіття того часу і були ошелешені масштабами подій. Впродовж заходу демонструвалися документальні відеоматеріали, звучали музика та вірші.
З кожним роком все більше людей розуміють наслідки великої трагедії, що трапилась в Україні під час Голодомору сьогодні в світлі ситуації на Сході, це ще відчутніше. Наше завдання – донести до чим більшої кількості людей інформацію про ці важкі часи, аби ми розуміли, що історія повторюється, якщо народ не вивчає її урок. Цей захід дасть можливість доповнити, оновити та сформувати думку, що потім піде до нового покоління молодих людей.
Також в читальній залі для учасників команд дитячого Інтелектуального клубу було проведено огляд матеріалів книжкової виставки «Трагічний тридцять третій».



вівторок, 24 листопада 2015 р.

Літературні обрії "У храмі художнього слова…"

5 листопада в центральній районній бібліотеці вже вдруге, після тривалої перерви, зібралися учасники літературної студії «Ранок», аби поділитися власними напрацюваннями та послухати творчі доробки як уже знаних майстрів пера, так і письменників-початківців.
Шалений темп повсякдення, «інтернетоманія», банальна людська байдужість усе якісніше віддаляють кожного з нас від високого мистецтва. Не кожен може пригадати, коли востаннє тримав у руках книгу. На велике здивування того дня читальна зала ледь умістила всіх тих, хто все ж таки знайшов час та виявив бажання долучитися до учасників студії, хто наважився поділитися своїми роботами не в родинному колі, а виніс на широкий загал свої напрацювання, свій внутрішній світ…
Розпочалося засідання з презентації співголови студії Олександра Антоненка альманаху «Новоукраїнка поетична», випущеного до 245-річчя У храмі художнього слова…
від дня заснування м. Новоукраїнки. До цієї збірки ввійшли твори К.Нікітченко, Н.Андріяш, В.Логвіненко, С.Коляди, Н.Резніченко, О.Антоненка, О.Каєнка, Д.Войченка, В.Леви та інших.  Виступаючий подякував владі міста за допомогу в організаційних та фінансових питаннях, а також наголосив, що вже найближчим часом по одному примірнику даного альманаху буде передано до кожної шкільної бібліотеки. Також учасники дійства домовилися про відновлення емблеми «Ранку». Зокрема, директор районного краєзнавчого музею М.Гаращенко пообіцяв підготувати на наступну зустріч історичну довідку щодо діяльності літераторів району наприкінці минулого та на початку цього століття.
Наступною приємною сторінкою засідання став виступ земляка, знаного дослідника, письменника-прозаїка А.Ковирьова. Анатолій Іванович подарував районній бібліотеці 10 власних  книг, подякував організаторам за запрошення та побажав присутнім ніколи не зупинятися на досягнутому.
Далі, за кращими зразками «козацької» демократії, до слова запросили тих, хто вперше завітав на засідання літстудії, аби поділитися власними напрацюваннями.


Насамкінець О.Антоненко зачитав присутнім рецензію на альманах  члена Спілки письменників України А.Корінь «Із архівів п’ятнадцяти душ…», в якій пані Антоніна дала справедливу оцінку аматорській творчості новоукраїнських «самородків». Також у рамках музичної паузи Олександр Володимирович виконав власну пісню «Песня для маленьких деток и их родителей», чим неабияк «оживив» публіку та додав позитиву до загального враження.

 

Арт-простір «А у художника своя є мова»

В рамках  клубу « Ліра»  районна бібліотека провела чергове засідання   - арт-простір «А у художника своя є мова» -  з учнями 10-А кл. ЗШ№6.  Захід відбувся   з нагоди визначних і ювілейних дат від дня народження і   присвячений творчості двох  художників : 175–річчю Клода Моне    та 540-річчю Мікеланджело Буонарроті.  Під час заходу  присутні мали прекрасну нагоду доторкнутися  до творчості
Творчість Клода Моне  -  основоположника імпресіонізму викликає дедалі більше зацікавлення сучасного глядача. Роботи Моне відзначаються свіжістю і багатством кольорів. Він запам’ятався у світовій історії перш за все, як революціонер у мистецтві, який першим розвинув нові технічні прийоми у малюванні, першим використав нову теорію кольорової гами, першим став зображати об’єкт по декілька разів при різному освітлені та погодних умовах. Його всесвітньовідомі «Дикі маки поблизу Аржантею» (1873), «Будівля парламенту у Лондоні (Вестмінстерський палац)» (1904) та серія полотен «Водяні лілії» (1904-1919) відносять до найдорожчих у світі. Спадщина, яку Клод Моне залишив після себе, вважається справжнім надбанням всього людства, її розміщено по всіх музеях світу та приватних колекціях. Про все це дітям розповіла бібліотекар  .
Друга сторінка арт простору -   портрет Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) - відомий на весь світ італійський скульптор, художник, архітектор і мислитель. Мікеланджело вважається одним з найяскравіших і видатних представників епохи Ренесансу. Його твори вважалися найвищими досягненнями мистецтва Відродження ще за життя самого майстра.  Мікеланджело майже 89 років, цілу прожив епоху, від періоду Високого Відродження до початків Контрреформації. За цей період змінилося тринадцять Пап Римських — він виконував замовлення для дев'яти із них. Збереглося багато документів про його життя та творчість — свідчення сучасників, листи самого Мікеланджело, договори, його особисті й професійні записи. Найбільш відомими роботами Мікеланджело є: Битва кентаврів (Мармур. 1492. Флоренція, Музей Буонарроті), Давид (Мармур. 1501-1504. Флоренція, Академія витончених мистецтв), Страшний суд( Сикстинська капела. 1535-1541. Ватикан), П'єта (Положення в труну) собору Санта Марія дель Флоре (Мармур.1547-1555. Флоренція, Музей Опера-дель-Дуомо) та ін.
Одним із наймонументальніших творів митця є фрески стелі Сикстинської капели, про які Гете сказав, що: «не побачивши Сикстинську капелу, важко собі наочно уявити те, що може зробити одна людина», а Вільям Дюрант писав, що у своїй єдності вони — «найбільше досягнення людини в історії живопису. Серед його архітектурних звершень — проект купола Собору Святого Петра, сходи бібліотеки Лауренціана, площа Кампідольо та інші. Дослідниками вважається, що мистецтво Мікеланджело — це мистецтво, що розпочинається і завершується зображенням людського тіла.
Цікавим доповненням до портрету митців  стала демонстрація аудиторії слайд презентацій про їх життєвий та творчий шлях.  Але набагато цікавіше перегорнути сторінки книги власноруч, тому  бібліотекар звернула увагу учнів на книги, які висвітлюють життя і творчу діяльність  художників, які є в арсеналі бібліотеки.
Твори митців збагачують духовно, випромінюють красу і життєву енергію, над якими не владен час.
Кожен з присутніх почерпнув для себе багато цікавого та корисного.

понеділок, 23 листопада 2015 р.

Урок мужності «Революція Гідності:ми маємо пам’ятати»

21 листопада в Україні відзначають  День Гідності і Свободи на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
Майдан 2004 року розбудив Україну. А Революція Гідності 2013 року довела нашу європейськість, незламність духу, гідність та наше прагнення до свободи. Два роки тому українці перетворили столичний Майдан на серце революційних подій. Обурені рішенням уряду, громадяни не прийняли відмову влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС та вийшли на майдан Незалежності. Так розпочалася Революція гідності, яка ще живе в пам’яті українців.
94 дні Євромайдану, який із мирних протестів громадян переріс у масове криваве протистояння за право називати себе українцями та гідно жити у власній країні.
З метою відзначення річниці «Революції Гідності» в 10-му класі ЗШ№6 було проведено урок мужності «Революція Гідності:ми маємо пам’ятати», метою якого було утвердження в учнів ідеалів свободи і демократії, виховання почуття національної свідомості, а також віддання належної шани патріотизму й мужності людей, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Бібліотекар розповіла про факти, які відтворювали події майдану,  поговорили про гідність українців і про те, як  за неї боролися. Молоде покоління українців і уявити не могло, що про збройні конфлікти знатиме не з підручників історії, а з власного досвіду, набутого на передовій під час цієї неоголошеної війни.
Зима 2013–2014 року повністю змінила українське суспільство. Майдан дав людям різного віку віру в свої сили та міцно об’єднав однодумців заради досягнення спільної мети.
Захід супроводжувався відео-роликами про Майдан. Усім відома пісня «Пливе кача» вкотре розбудила тривожні спогади. Згадали Героїв Небесної Сотні та усі воїнів, що загинули на Сході України заради миру і злагоди країни, в тому числі і наших земляків.
Підводячи підсумки,  бібліотекар наголосила, що Майдан став символом боротьби, символом прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. Герої небесної сотні віддали своє життя за кожного з нас, поклавши душу і тіло на вівтар за свободу своєї країни. Ми про це повинні завжди пам’ятати.  Ще недавно ніхто не міг уявити, що українці здатні так міцно згуртуватися, ризикуючи власним здоров’ям і життям у захисті цілісності України, підтримуючи рідну армію, лікуючи поранених, допомагаючи переселенцям. Ми пережили анексію Криму та кровопролиття Донбасу. Зараз живемо у напруженому ритмі так званого перемир’я.
...І мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід  братам, батькам, синам.

Урок толерантності «Толерантність - потреба сьогодення»

Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
           Толерантність – це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.                                                                                             
Саме цій темі був присвячений урок в   ЗШ№6  для учнів  8- А під назвою «Толерантність  - потреба сьогодення». Бібліотекар  підібрала цікавий матеріал та продемонстрували електронну презентацію про толерантність, аби дізнатися чи вміють  старшокласники  поводити себе толерантно в різних життєвих ситуаціях;   розповіла про значення цього слова та пояснила,  чому так важливо у сучасному світі бути терпимими до іншої думки, способу життя, стилю в одязі, поведінці, інтересів та уподобань.        Цікаві були відповіді учнів на запитання бібліотекаря:     “Чи могли б ви керуватися в житті  рекомендаціями древнього філософа?”.
    
Поряд з нами люди, які потребують нашої допомоги, діти, які стали предметом насмішок та цькування з боку однокласників. Як їм допомогти , чому так важливо не пройти повз чужу біду, стриматися від агресії у відповідь на грубість. Донесення до слухачів що протилежності толерантності є нетерпимість , тобто небажання , невміння терпіти іншого,  поняття про активну моральну позицію.  Учні закріпили отримані знання, приймаючи участь у діалозі з бібліотекарем, виконали вправу "Толерантна та інтолератна особистості», створили квітку “толерантність”, пелюстки якої були з ознаками що таке толерантність  та пригадали випадки з життя, де потрібні були уважність, терплячість, милосердя та почуття гумору.   
Ми далекі від того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.  Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути просто "такими як всі", а поважаючи інших висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.
 Наприкінці заходу присутні прийшли до висновку, що прояви толерантності дуже необхідні в сучасному суспільстві. Ми сподіваємося, що школярі засвоїли урок і зробили правильні висновки,
що такі уроки потрібно проводити як можна частіше, аби навчити молоде покоління бути вихованими,  толерантими, терпимими один до одного, бо таких рис дещо бракує в нашому суспільстві.
Якою буде Україна в майбутньому, вирішувати і вам, сьогоднішнім підліткам. Тільки мир і злагода, взаємодопомога, подолання особистого егоїзму принесуть щастя і впевненість у майбутньому.

середа, 18 листопада 2015 р.

Бесіда настанова «Як не стати жертвами насильства»

Сім'я , родина… Саме з родини починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей. Переважно від соціального мікроклімату в сучасній сім'ї, духовного й фізичного становлення в ній  залежить успішність розвитку  дитини.
Домашнє насильство, або насильство в сім'ї, — це  дії одного чле­на сім'ї стосовно іншого, які порушують громадянські права та свободи людини, або які призводять до фізичного, психічного чи морального страж­дання.

Українське суспільство переживає не найкращі часи, сьогодні ми все частіше можемо спостерігати  насильство в родині, підвищену агресивність підлітків, вживання наркотиків, алкоголю, розкуту сексуальну поведінку дітей та підлітків. Усе це знаходить своє вираження в стосунках між дітьми та дорослими. У засобах масової інформації все частіше з’являються новини про нестерпну жорстокість, носіями або жертвами якої є неповнолітні діти.
Центральною районною бібліотекою  спільно з Новоукраїнським районним  центром соціальних служб  сім’ї, дітей та молоді та районним управлінням юстиції в рамках заняття клубу «Підліток» проведено бесіду -  настанову «Як не стати жертвами насильства» для учнів ЗШ№8 .
Насильство є порушенням прав людини. І мова йде не лише про явні форми фізичного насилля, але й про інші  (економічне, сексуальне, психологічне). Насилля не завжди можна побачити,  адже воно часто  приховується  від інших під страхом знову бути покараним,  або почуттям сорому. Але якщо бути уважним, тоді є шанс розпізнати його...Під час бесіди учні  пригадали визначення таких понять, як «насильство», «види насильства», «суб‘єкти насильства».  Також  діти прослухали  інформацію  про свої права, дізналися про деякі аспекти сімейних відносин, отримали відповіді на запитання, а також повідомлення  про те, куди можна звертатися по допомогу.  Учням  було запропоновано до обговорення  ситуації , які містять ознаки насильства  та шляхи виходу з них. У підсумку закріпили і поглибили знання про права людини, про насильство та його види; сформували навички правомірної поведінки, вміння самостійно приймати рішення, відстоювати власну думку.

пʼятниця, 13 листопада 2015 р.

Літературна палітра краю: огляд літератури

Українська мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші предки. Мова – живий організм, який розвивається за своїми законами. Це – нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це – спадкоємність не лише в межах роду, а й народу.
У рамках відзначення Дня української писемності і мови фахівці книгозбірні підготували книжкову виставку та перегляд літератури для учнів загальноосвітньої школи №1. 
З метою розширення знань підростаючого покоління про талановитих особистостей рідного краю до уваги присутніх були  представлені книги місцевих літераторів. Учні  познайомилися з біографією і творчим шляхом письменників - земляків - талановитої поетеси Поліни Коган, Станіслава Коляди, прослухали вірші Олександра Антоненка, Ірини Косих та інших молодих, талановитих письменників Новоукраїнщини.
Старшокласникам було презентовано  нову  збірку місцевих  поетів, «Новоукраїнка поетична»,  випушену  до Дня міста   - вже відомі вірші, і зовсім свіжі творіння, яких не бачив ще жоден читач, серед яких чудові ліричні поезії О.Антоненка, В.Логвіненко, І. Косих, А.Заборцева та інших, присвячені рідному місту.


Познайомились діти із книгами Анатолія Ковирьова, який на підставі історичних, архівних матеріалів та документів відтворює невідомі для широкого кола читачів сторінки з життя нашого краю. В його книгах вільно, популярно викладені фрагменти історії нашого міста.
На закінчення учні пригадали вислови відомих українських письменників про рідну мову.




четвер, 12 листопада 2015 р.

Тиждень української мови

Ми живемо в Україні і нашу рідну мову, мову предків, ми повинні знати і шанувати, не дивлячись на те, що спілкуватися ми можемо будь-якою іншою мовою.
День української писемності та мови був заснований ще в 1997 році, згідно з Указом Президента , і відзначається щорічно 9 листопада. Це свято на честь літописця Нестора, який вважається вчителем знаменитих Кирила і Мефодія - творців слов’янської азбуки і писемності.     

Щорічно центральна бібліотека долучається до відзначення Тижня української мови, організовуючи книжкові виставки, перегляди, презентації.
Цьогоріч працівники бібліотеки для  учнів  Новоукраїнської гімназії №7 провели історичний екскурс «Моя люба мово, мово українська» . Бібліотекар ЦРБ акцентувала увагу присутніх на значимості Дня української писемності та мови для кожного українця, та представила гостей свята. Присутні познайомились з історію свята, багатством і милозвучністю мови українців, красою  і пісенністю українського слова,  ролллю слова в житті людини, поринули в нелегкі часи, коли українцям заборонялось розмовляти та  писати рідною мовою.  

Під час заходу звучали українські пісні, що підтримували гарний настрій присутніх.  Прикрасою свята став виступ співочого дуету сім'ї  Усових. Кожен присутній відчув, яким неоціненним скарбом є рідна українська мова. Адже доля української мови сумна і героїчна водночас.
       


Зацікавила присутніх барвиста відео –презентація «Живи українська мова, мова колискова!». Діти із задоволенням відповідали на запитання слайд-вікторини «Мова- життя основа».  


       Як засвідчує історія, мовне питання в Україні завжди було гострим, не раз йшлося про знищення мови: видавалися укази і заборони. Разом із бібліотекарями читачі згадали імена тих, хто свого часу боронив рідне слово та своєю творчістю утверджував право на існування української мови, хто всією душею відчував її багатобарвність, розмаїття та красу.
       


 
Під час проведення Тижня української мови  щоб акцентувати увагу молоді на те, що рідна мова є основною ознакою нації і формує національний менталітет, зберігає культурні здобутки та звичаї і є живим свідком історії народу проведено також і  урок сучасності «Там, де живе рідна мова, живе український народ» .
Тематична бесіда «Джерела української писемності» зацікавила читачів екскурсом в історію становлення писемності в Україні. Учні дізналися як розвивалася писемність в Україні ознайомилися з першими рукописними і друкованими книгами. Бібліотекарі закликали любити книгу, цінувати рідну мову, пізнаючи світ через слово, завжди пам’ятати про високу роль мови в духовному зростанні особистості.

       



        На закінчення циклу заходів, присвячених Тижню української мови, було проведено філологічну гру «Що прикрашає нашу мову?». Діти активно прийняли участь у заходах: декламували вірші, приказки, прислів’я, відгадували загадки, слухали українські пісні.

      Підсумовуючи, хочемо побажати: майте сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!». Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.

 

середа, 11 листопада 2015 р.

Інформаційне досьє «Реформи в Україні-2015»

Для можливості вступу України в Європейський союз нашій країні необхідно провести ряд реформ. Україна може з користю застосувати досвід країн Східної Європи, які вже пройшли дорогу складних соціально-економічних реформ.
Саме про основні реформи, які потрібно провести Україні найближчим часом говорилося під час проведення бібліотечного дня в міській раді інформаційного досьє «Реформи в Україні-2015» . Під час обговорення даної теми присутні ділились своїм думками щодо проведення даних реформ в Україні, також обговорювали та ставили в приклад  досвід поляків. Серед багатьох реформ присутніх найбільш  зацікавило проведення пенсійної та податкової реформ. У свою чергу, учасники зустрічі обговорили адміністративно-територіальну реформу, стосовно функціонування в умовах децентралізації лікарень, закладів освіти, культури, районних служб,


громадських організацій та політичних партій, здійснення контролю над старостами, діяльність судової системи тощо. Присутні погодилися, що проведення реформ – це актуальне питання та висвітлили своє бачення реформування країни. По закінченню заходу всі учасники дійшли висновку, що реформи повинні відбуватися в умовах широкого інформування членів територіальних громад.





 




вівторок, 10 листопада 2015 р.

Історичний хроноскоп «Дмитро Яворницький - усі грані особистості»


Він з дитинства мав слабке здоров'я, але бог дав йому довге життя. Життя во славу української історії та культури. Його шлях - шлях вченого, який боровся за наукову істину та історичну правду, дуже часто сплачуючи за власну принциповість велику ціну поневірянь. За популяризацію української минувщини його звільняли з педагогічної роботи. Український історик так талановито читав лекції, що вдячні слухачі виносили його з аудиторії на руках. У 28 років молодий вчений був увесь сивий: під час розкопок влітку 1885 року ледве не загинув, притиснутий землею.
Людина енциклопедичних знань, різнобічних інтересів, Дмитро Яворницький  своє життя присвятив пошукам пам’яток історії Запорізької Січі.
З нагоди 160-річчя від дня народження цього визначного діяча української науки і культури   бібліотека завітала в  гімназію №7     і   провела для   учнів 9-го класу  історичний хроноскоп   «Дмитро Яворницький  -  усі грані особистості».  
Представлена бібліотекарем    постать  Дмитра Яворницького  розкрила його талант не тільки як історика, а як і письменника. Присутні  поринули у цікаві подробиці з біографії Дмитра Яворницького -  діяльність на науковій і освітній нивах, на посаді директора Катеринославського обласного, в подальшому - Дніпропетровського науково-історичного музею, познайомилися  з книгами Дмитра Яворницького з фонду центральної бібліотеки. Йому належить фундаментальні праці: «Запорожжя в залишках старовини та переказах народу» (1883), «Збірник матеріалів для історії запорозьких козаків» (1890), «Вольності запорозьких козаків» (1890), «Нариси з історії запорозьких козаків Новоросійського краю» (1890), «Джерела для історії запорозьких козаків» (1903).

Справою всього життя вченого, підсумком шістнадцятирічної праці є тритомна «Історія запорозьких козаків» (1892–1897), що вийшла друком в Санкт-Петербурзі.
Україна  на жаль, ще не має повного зібрання творів цього гіганта національного духу.
Збагатитися знаннями про історико-археологічні дослідження  Запорізького козацтва Д. І. Явонирцьким сприяла демонстрація відеофільму «Співець козацької слави».
Бібліотекар запросила юнаків та дівчат у бібліотеку, зазначивши, що тут вони можуть узяти почитати і твори Дмитра Яворницького, і багато інших, які їх зацікавлять. . Кожен читач, завітавши до бібліотеки, зацікавившись історією нашої країни, може ознайомитись з цією літературою.
Дмитро Іванович Яворницький... Це ім'я овіяне легендами. З ним пов'язані малоймовірні, на перший погляд, пригоди при розшуках залишків козацької старовини. Кропіткий збирач народних переказів і спогадів, він сам став героєм багатьох з них.  Вивчаючи ці дослідження, розумієш, що козаки продовжували і відроджували з давніх давен існуючу державу, котра в різні часи по-різному називалась, але в якій завжди був той самий дух - волелюбства, братерства, відкритості.
Дмитро Яворницький є яскравим прикладом самовідданого служіння історичній науці, беззастережної відданості рідній минувшині. Це був діяльний історик: патріот, який не на словах, а на ділі зробив усе від нього залежне для відродження історичної пам’яті про Запорізьке козацтво, науковець, який проявив себе практично в усіх напрямках козакознавства. Він залишив величезну наукову спадщину, яка у більшій мірі й сьогодні не є належним чином введена до сучасного наукового обігу.