Година жалоби «Голодомор в Україні. Пам'ять поколінь»

У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – Голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх людей, голодомор приніс багато горя. Пам’яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках, пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття була присвячена година жалоби «Голодомор в Україні. Пам'ять поколінь».

В читальний зал бібліотеки були запрошені учні 8-го Б  класу ЗШ№6 (класний керівник Кріцька Н.І.)  та учні ДНЗ ПТУ- 40. На фоні     презентації ведучі заходу ознайомили учнів зі страшною трагедією нашої історії. Діти дізналися про найчорніші роки у літописі багатостраждальної української землі.  Статистика свідчить, що понад 10 мільйонів людей забрала з життя голодна смерть. Правда про Голодомор страшна… Україна вимирала, але наперекір вижила. Відтворити картини страшенної трагедії  Голодомору  допомогли документальні  кадри фільму «Білим по чорному…Голодомор 32- 33…»,   відео кліпи «Пісня пам'яті жертв голодоморів в Україні» ,   «Свіча » Оксани Білозір.

Зворушливо звучали у виконанні  школярів  вірші та  спогади очевидців,  записані працівниками Новоукраїнського територіального  центру. Про Голодомор на території Новоукраїнщини була розповідь директора краєзнавчого музею Гаращенко М.О.  Це було не стихійне лихо, а умисно підготовлений голодомор.  Чому вмирали? Бо в людей забрали все. Все до останнього колоска, до останньої зернини. Тому наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв  голодомору та запалили свічі пам’яті. Щоб  для всіх людей доброї волі ця хвилина скорботи стала актом поминання і перестороги. Щоб подібне не повторилося ніколи

Доповнила  тему Голодомору книжкова виставка – реквієм   «Скорботна свічка  пам’яті святої».

 Багато років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо, вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною панував диявол.

Хай світло від свічки у небо летить

Хоча б одну душу зігріє в цю мить

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога вона відійшла.
 

Година здорового способу життя «Майбутнє вільне від наркотиків»

Світ, в якому ми живемо, не стоїть на одному місці. Навколишнє середовище, екологія людини дуже змінились. В організмі людини збільшився вміст різних хімічних сполук, зросли психічні  та нервові навантаження, змінився клімат. Все це разом створює сприятливий фон для збільшення ступеня і швидкості розвитку наркоманії, зробило її дуже різноманітною по формі прояву. Вона перетворилась в одну із найсерйозніших проблем сучасного суспільства. Наркотик не тільки знищує людину, але й приносить біль і страждання близьким.

В останні десятиліття наркоманія розповсюдилась по всьому світу, подібно епідемії, вражаючи переважно молодь. Вона викликає тяжкий розлад організму людини і неминуче веде його до передчасної смерті. Сфера наркоманії поширюється, до наркотиків залучаються діти 10-12 років.

Саме тому  з метою попередження негативного впливу наркотичних засобів на організм молодої людини  під час чергового засідання морально-правового клубу «Підліток»  для учнів ЗШ №3 проведено годину здорового способу життя « Майбутнє вільне від наркотиків».

Зустріч мала на меті  формувати в користувачів бібліотеки уявлення  про згубну дію на організм наркотичних речовин; виховувати почуття відповідальності за власну поведінку.

Година моторошних фактів та перегляд мультимедійної презентації «Стоп наркотик!», що була підготовлена спеціально до заходу, ввели в роздум усіх присутніх про цінність життя та наслідки неправильного вибору, який може призвести до фатальних наслідків.

Світ не прийшов до єдиної думки, як слід боротися з розповсюдженням наркотиків. Але якщо наркотики виготовляються знову і знову — значить їх хтось розповсюджує і зацікавлений у збільшенні числа споживачів, а значить наркотичний оман буде і далі становити небезпеку для нас і наших рідних.

Тож маємо надію, що цей захід у бібліотеці не залишить в учнів жодних сумнівів про те, що наркотики - це зло, а також акцентує увагу молоді на  пріоритетах  здорового способу життя та цінності активної життєвої позиції.

Зустріч-діалог «Я хочу жити в світі без насильства»

Право дітей нашої країни на захист від усіх форм насильства гарантується 28 і 52 статтями Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Проте факти жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів є надзвичайно актуальними у нашому суспільстві.

Насильство, за визначенням світової спільноти, не тільки робить людину залежною, а й принижує її гідність, завдає шкоди психічному і фізичному здоров’ю, стає серйозною перешкодою у подальшому житті.

Саме задля попередження насилля серед підлітків  бібліотекар центральної районної бібліотеки провела зустріч діалог - під назвою «Я хочу жити в світі без насильства» (в рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»), учасниками якої були учні гімназії №7. На захід були запрошені інспектор Новоукраїнського відділу поліції Чепурко П.Г. та начальник відділу Новоукраїнського РЦСССДМ Скороход С.П.

Бібліотекар  та запрошені гості  застерігали учнів від фізичного, психічного, сексуального та морального насильства. Віддзеркалені проблеми з реально наведеними фактами життя ще раз змусили підлітків задуматися: про життя; про взаємоповагу та позитивне ставлення один до одного; чому близькі, дорогі люди бувають такими жорстокими, чому над дітьми знущаються, їх б'ють і вони виростають душевно  понівеченими...

Попередження насилля – це не абстрактне поняття. І на боротьбу з ним потрібно залучити усіх небайдужих.

Скажемо ж «Стоп насильству!» всі разом. Тоді буде реальний результат.

Урок історичної правди «Нові часи- нові герої»

День Гідності та Свободи відзначається в Україні щороку

 21 листопада на честь двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

Значимість цього державного свята полягає насамперед в тому, щоб кожен з нас відчув свою приналежність до долі Батьківщини та власну відповідальність за гідне життя прийдешніх поколінь. Велич Дня Гідності та Свободи – в ідеалах і прагненнях кращих представників української нації, які віддали своє життя за достойне майбутнє рідної країни.

За незбагненним збігом обставин обидві українські революції розпочалися в один день 21 листопада. Завдяки великій людській громадянській відвазі та самовідданості, силі духу і стійкості змінено хід історії нашої держави.

До  Дня Гідності та Свободи в районнійбібліотеці проведено урок історичної правди «Нові часи- нові герої» для учнів ЗШ №8.

Бібліотекар розповіла про новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності; про прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції; про листопад 2013 року - Революцію гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні; про лютий 2014 року–Небесна сотня;про загиблих Героїв – учасників АТО  наших земляків.

До учасників заходу звернулисязаступник голови Новоукраїнської районної ради Талашкевич Олег Михайлович та учасник бойових дій , волонтер Панченко Анатолій Володимирович. Вони закликали молодь підтримувати дух патріотизму, боротися за нацональну ідею та ніколи не забути тих, хто віддав своє життя у цій боротьбі.

Під час заходу пролунали патріотичні музичні твори, у виконанні  дуету Жорнових Яни та Діми, дуету Попруг Аміни та Діани, а також пролунала пісня «Мамине безсоння», яку заспівав  Павло Олійник.

Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять мужніх патріотів, які відділи своє життя за незалежність України під час подій на Майдані та в зоні АТО. Згадали Героїв Небесної Сотні та усіх воїнів, що загинули на Сході України заради миру і злагоди країни, в тому числі і наших земляків. Герої небесної сотні віддали своє життя за кожного з нас, поклавши душу і тіло на вівтар за свободу своєї країни. Імена героїв патріотів назавжди закарбує історія, бо герої не вмирають, вони житимуть в нашій пам’яті вічно.

Тиждень української мови

Вона як хліб. Вона мені свята.

                                            І кров’ю предків тяжко пурпурова.

Ліна Костенко

      Щорічно 9 листопада, вшановуючи  Преподобного Нестора Літописця, ми відзначаємо День української писемності та мови.

Для народу, що упродовж століть прагнув визнання, – мова не просто засіб спілкування, а найголовніша форма ідентифікації. Це скарб, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Без рідної мови жодна людина не здатна почуватися повноцінною частиною свого народу, його історії та культури.

     

Відзначаючи День української писемності та мови бібліотекарі Новоукраїнської  ЦРБ провели  Урок сучасності «Це мова моя, це мова моєї країни» для учнів ДНЗ ПТУ №40 м. Новоукраїнки. Учні слухали цікаву інформацію   про історію розвитку української мови з давніх часів й до наших днів,  її роль серед східнослов’янських мов, про перші українські  словники,  переглянули презентацію до Дня української писемності та мови, з якої довідалися про дату встановлення свята, відомості про Нестора-літописця, про те, які складні часи  

пережила наша невмируща мова, послухали легенду про українську мову  та інші  цікаві факти. Учасники заходу  показали гарні знання під час проведення вікторини «Диво калинове- чари барвінкові», вони  мали можливість пригадати та продовжити прислів’я про книгу та мову, дати відповіді на запитання.

      Під час заходу присутні прийшли до висновку, що народ, держава, мова – це поняття не роздільні. Без мови немає народу, і , навпаки, без народу не існує мови.

Літературні етюди

Клуб «Ліра»

 

9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Тепер, коли Україна стала самостійною, незалежною державою, нарешті відкривається широкий простір для її вільного розвитку. Тож українцям  потрібно знати, берегти і збагачувати велике надбання свого народу – рідну українську мову.

Напередодні цієї дати працівники бібліотеки завітали до учнів гімназії №7. Тут відбулося  чергове засідання клубу «Ліра», присвячене ювілейним датам - 80-річчю видатних українських письменників, класиків української сучасної поезії, найяскравіших представників когорти «шістдесятників»  - М.Вінграновського та М.Сингаївського.

Композицією "Я сів не в той літак..."   у виконанні Pianoбой (Дмитро Шуров) –  розпочалися літературні етюди, присвячені М. Вінграновському.

Прем’єра цієї пісні  відбулася в квітні 2013 року в Україні, коли реалізувався проект «Місячник Миколи Вінграновського». В рамках місячника проходив безкоштовний ретроспективний показ кращих фільмів Вінграновського, в радіо- і телеефірі звучали пісні популярних українських виконавців на слова Миколи Вінграновського, реалізовано фотопроект "Вінграновський повсюди" - відомі виконавці, телеведучі, актори, хореографи, спортсмени знялися з листівками - уривками віршів для вуличної популяризації творчості поета. Про те, щоб у квітні розквітла вся спадщина Миколи Вінграновського, подбав його син Андрій. І робив усе по-сучасному, щоб нові покоління могли полюбити гарне українське слово.

Про багату творчу спадщину  М. Вінграновського вела розмову бібліотекар читального залу з учнями 10кл.(вчитель української літератури Мартинюк О.М.).

Мико́ла  Вінграно́вський (7 листопада 1936, Первомайськ — 26 травня 2004, Київ) — український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Вінграновського вважають божим даром для української літератури, його могутнє обдарування найяскравіше проявилось у поезії, яка була співзвучна своєму часові і в якій відбився індивідуальний досвід майстра.  Його твори уособлюють усе найкраще, найсвітліше і найдобірніше, що вродилося на ниві красного письменства в Україні в другій половині XX ст. І нині прекрасний світ поезії та прози М. Вінграновського відкривають для себе нові генерації читачів. Його патріотична поезія звучала на Євромайдані у виконані Голосу  Майдана Євгена Ніщука.

Незрівняними «Чорнобривцями», що стали уже народною піснею, у виконані народного артиста України Дмитра Гнатюка був представлений другий ювіляр  - Микола Сингаївський. У серпні 2010 року літературно-мистецька громадськість України відзначала піввіковий ювілей славнозвісної пісні М.Сингаївського та В.Верменича „Чорнобривців насіяла мати...”, яка стала справді народною піснею.

Микола Федорович Сингаї́вський (12 листопада 1936 — 22 лютого 2013) — український поет, автор пісні «Чорнобривці». Народився 12 листопада 1936 року, в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області.

Учасники заходу дізналися  цікаві факти із життя письменників- ювілярів 2016 року. 

Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет. По закінченні вишу працював завідувачем відділу поезії «Літературної України», заступником директора Бюро пропаганди художньої літератури СПУ, завідуючим відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок». Упродовж багатьох років — головним редактором журналу «Піонерія».

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру. Воістину пісні Миколи Сингаївського з любов’ю співає народ, іноді навіть не знаючи імені поета. Його пісні ще за життя стали народними, а це чи не найвище визнання для митця.

Упродовж сорока років Микола Сингаївський виступав як повпред України за кордоном. За межами України Микола Сингаївський широко відомий як перекладач європейського рівня. Письменник плідно працював у царині перекладів(знав 18 мов) з болгарської, польської, французької, новогрецької мов,  та інш.

Протягом заходу на мультимедійній дошці проектувалися  світлини поетів,  звучала поезія,  відеозаписи пісень на слова поетів . Увазі учнів були представлені книги ювілярів, старшокласники впевнились у красі поетичного слова. Ці книжки цікаві учням, вчителям, усім шанувальникам рідної мови. Вдало поданий матеріал не залишив байдужими учасників.

Завітайте до  бібліотеки, щоб посмакувати вишуканим українським словом та чарівною музикою, створеною на проникливі вірші поетів, які надихають кохати, творити і просто радіти життю, пишаючись своєю приналежністю до великої української нації.

Свято «Любов учителя ніколи не вмирає, вона у серці учнів пломенить»

Заняття Вищої Народної Школи в жовтні місяці проходили двічі. На початку місяця присутні святкували п’ять років,  від того часу, як вчителі, які знаходяться на заслуженому відпочинку  вирішили активно проводити свій час.

П'ять років змістовних, п’ять трудових,

П’ять наша рада відсвяткувала.

П’ять – це тільки миттєвості,

П’ять – це щирі приємності,

П’ять – це початок, якому не буде кінця.

          За цей час слухачі  зустрічалися, отримували позитивний заряд молодості, ентузіазму, знову відчули свою прилеглість до великої  освітянської родини, бо «учительська доля не терпить байдужих,учительська доля майбутньому служить, учительське серце не прагне спочинку…». Цими словами розпочався святковий  захід.  Про високу роль вчителів та неоціненний вклад кожного педагога у становлення особистості зі словами вдячності та щирих вітань до присутніх у залі прийшли вітати секретар Новоукраїнської міської ради Вишневецька Людмила Дмитрівна та голова Новоукраїнської районної організації  ветеранів України Кравченко Анатолій Климович. Щирими привітаннями та добрими словами вітали слухачі і один одного, адже напередодні було свято - День учителя.

 Для кожного із нас учитель – близька і дорога людина.   Весело і бадьоро проведено це  свято «Любов учителя ніколи не вмирає, вона у серці учнів пломенить», під час якого були і спогади про шкільні роки, розповіді про своїх вчителів-наставників, лунали гуморески про шкільне життя.

            Працівники бібліотеки підготували фотоколаж і кожний із слухачів мав змогу побачити себе та друзів на фото занять, які проводилися протягом  п’яти років роботи ВНШ.

         Наступне  заняття, яке  слухачі провели наприкінці місяця пройшло не менш цікаво. Дубина Л. М. та Максименко В. Д.  підготували цікавий матеріал для своїх колег: «Цікаві факти про міцний сон», «Вітаміни в нашому житті», «Народні методи  щоб не боліла голова», «Чому у людей бувають холодні руки?»  та інші.

 Продовжуючи розділ занять  «Знамениті люди України» працівники бібліотеки відкрили  наступну  музичну сторінку «Обірвана струна В.Івасюка».  Бібліотекар  запропонувала присутнім цікаву розповідь про життєвий та творчий шлях Володимира Івасюка, одного із основоположників української естрадної музики. який прожив досить мало — 30 років. Проте за цей короткий час він встиг написати 107 пісень, 53 інструментальних творів. Також був автором музичних супроводів до спектаклів.

Присутні мали змогу переглянути відеозапис телепередачі «Пісня року 1971», коли вперше у виконанні Н.Яремчука, В.Зінкевича та В.Івасюка прозвучала незабутня «Червона рута» - найзнаменитіша пісня Володимира Івасюка. Прослухали декілька пісень Володимира Михайловича та проспівали знамениті хіти автора «Я піду в далекі гори», «Водограй».

Сумні спогади про знаменитого співака змінила не менш сумна тема спогадами про Велику Вітчизняну війну, адже 28 жовтня відзначається День визволення України від фашистських загарбників. Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Активними були Гаращенко Микола Олексійович, який поділився інформацією  про незнайомі сторінки війни в нашому районі та Тимофієва Валентина Андріївна,яка розповіла про свого батька, який загинув під час війни.