День пам’яті «Встеляйте квітами дороги – бійцям, що мир несли в наш край»

17 березня 1944 року -  День визволення міста Новоукраїнки від німецько–фашистських загарбників.  Саме цей день, коли радянські війська звільнили  наше рідне місто, є етапною, знаковою сторінкою  в історії нашого району.

        Тому бібліотекарями Новоукраїнської ЦРБ  спільно з Краєзнавчим музеєм Новоукраїнського району було проведено годину слави «Встеляйте квітами дороги – бійцям, що мир несли в наш край ». Щоб вшанувати доблесних оборонців і визволителів нашого міста у роки Великої Вітчизняної війни, учні ДНЗ ПТУ №40 завітали на цей захід. Мова йшла про тих, хто виявляв небувалий героїзм на бойових рубежах, про тих визволителів, хто пройшов страшну і сувору школу війни, хто у повоєнні роки відбудовував зруйноване місто, тих хто і сьогодні є для нас прикладом любові до Батьківщини, зразком витримки, мудрості та терпіння, щирої віри у непорушну єдність поколінь у щасливе майбутнє.  Директор краєзнавчого музею Новоукраїнського району  Гаращенко Микола Олексійович розповів учням про те, які війська першими вступили в місто, та як його жителі зустрічали своїх визволителів і, на жаль, про трагічні втрати в роки війни.

     Доземний наш уклін і перед загиблими на тяжких дорогах війни,  і перед нині живими ветеранами Великої Вітчизняної, які пронесли через лихоліття  любов до Батьківщини.

Поетично-музична композиція «Іду з дитинства до Тараса»

Всеукраїнська акція

«УКРАЇНСЬКА МОЛОДЬ ЧИТАЄ»

Сьогодні  Шевченко – не просто автор «Кобзаря». Не далека історична постать за півторастолітнім часовим нашаруванням.  Не монументальний, застиглий образ. Нині він набагато ближчий, живий, бо безпосередньо пов’язаний з конкретикою наших днів – з конкретними людьми, подіями і конкретною кров’ю… Це той поет, чиї слова на Майдані читав Сергій Нігоян:

«І вам слава, сині гори,

Кригою окуті.

І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.

Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!».

Так розпочалась поетично-музична композиція «Іду з дитинства до Тараса» в читальній залі  районної бібліотеки, яку працівники бібліотеки підготували у співпраці з ДМШ , бібліотекою гімназії №7 та учнями  10 класу.

Пізнання Шевченка, як і пізнання батьківщини, розпочинається підсвідомо, ще в ранньому дитинстві з материнської колискової, калини, вишневого садка. До кожного з нас Тарас Шевченко приходить по-своєму. До когось - через книгу, до іншого - через твори про нього…

Бібліотекар звернула увагу присутніх на унікальний  телерадіо - марафон,  який відбувся 9 березня, загалом участь у марафоні взяли 529 людей: солдати  АТО,  курсанти,  волонтери,  військові медики,  громадські та культурні діячі,  політики.

В цей день геніальний поет ніби сам своїми творами промовляв до присутніх, адже кожен його вірш – це радість і біль його життя .   Знову відкрити для себе Т. Г. Шевченка, нового і завжди сучасного,  долучитися до голосного читання творів Кобзаря  мали можливість і учні.  Юні шанувальники слова Шевченка декламували вірші Кобзаря, висловлювали своє бачення поета.      У кожного - свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче.         

                            

Свою любов до поезії та майстерність в декламуванні віршів продемонстрував юний Анатолій  Гетьманенко, учень ЗШ№8,  дипломант Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Музична      школа-2015»  . Патріотично і голосно прозвучав    вірш  «Нащо мені женитися»  у  його виконанні .

Сучасний погляд на творчість генія,своє бачення Шевченка представив

читач нашої бібліотеки і місцевий поет Олександр Антоненко у вірші «Портрет Шевченка», який також майстерно виконав Анатолій Гетьманенко.

Доповнювалося свято музичним супроводом у виконанні  учнів ДМШ.

Проникливо і сердечно звучали мелодії на слова Шевченка у виконанні Яринки Ткаченко «Зоре моя вечірняя»,  українська народна пісня « Ой у полі жито» у виконанні Наталки Єпіфанової. А завершила свято патріотична пісня наших місцевих авторів «Калина»  -сл. Ганни Руденко, муз. А.Бондаря, у чудовому виконанні  юної Ані Насєдкіної.

Доповненням до заходу стала виставка-інсталяція «Лунає слово Кобзареве», на якій поряд з книгами представлено «Заповіт» Тараса Шевченка, вишитий   народною майстринею Валентиною Чайковською.

І наостанок всі присутні влаштували невеличкий  флешмоб :   читали  ланцюжком, по черзі його  безсмертний «Заповіт»:

І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути  незлим тихим словом!

Інформаційна година «Пісня з рукою на серці»

Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами Австро-Угорської та Російської монархії. Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”. Музика написана видатним західноукраїнським композитором і диригентом Михайлом Вербицьким.

   Для українців гімн - це урочиста, патріотична пісня, яка уславлює державу, є символом її державності і національної єдності.

  З метою виховання в учнівської молоді патріотизму, національної самосвідомості та поваги до державної символіки, бібліотекарем Новоукраїнської  ЦРБ для учнів ЗШ №1 проведено інформаційну годину «Пісня з рукою на серці» з нагоди відзначення 200-ї річниці від дня народження Михайла Вербицького, автора музики Державного Гімну України, та 150-ї річниці першого публічного виконання національного гімну.  Під час заходу діти дізналися, що створення українського гімну бере початок з осені 1862 р., але  саме 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. 

 Державний гімн України закликає нас пам’ятати про минулу славу рідної землі. Саме він пробуджує високі патріотичні почуття до Батьківщини.    

     Україна - наша земля, наш рідний край, зі славною багатовіковою історією, культурою, багатими народними традиціями, з мальовничою природою та солов'їною мовою. Любімо, шануймо, бережімо її та наші святині - Герб, Прапор, Гімн.

Відзначення Дня гімну України – це обов’язок кожного патріота та свідомого громадянина.

Година корисних порад «Обробляй вчасно - вродить рясно»

Майже на кожному засідання Вищої Народної Школи слухачі згадують своїх колег, вчителів, директорів та своїх наставників. Так відбувалося і цього разу – пригадували  вчителів з якими доводилося працювати, директорів шкіл району: Кофмана Б.М., Чернегу В.Я., Жанталая О.П., Палієва А.А., Луговського А.І., Петренка О.П. та інш. Спогадами про свого батька  Шепетуху Миколу Семеновича  поділилася його донька, продовжувач сімейної династії – ветеран педагогічної праці, талановитий педагог, людина, яку поважають у нашому місті – Зінаїда Миколаївна Шведова.  В її розповіді велика частина біографії батька  присвячена бойовому шляху  та післявоєнним рокам. Розповідь про М.С.Шепетуху як директора Новоукраїнської загальноосвітньої школи №4 доповнювали    і інші слухачі ВНШ, адже багатьом доводилося працювати з ним.      Згадували, що  він багато уваги приділяв вихованню у своїх учнів та педагогів організаторських здібностей.

Багато слухачів ВНШ  вже зайняті весняними турботами, тому наступна сторінка засідання  - година корисних порад «Обробляй вчасно - вродить рясно», підготовлена бібліотекарями. Весняні роботи вже  розпочаті, адже саме зараз закладається успіх майбутніх врожаїв. Як збільшити врожайність, як захистити грядки від шкідників, та що треба зробити, щоб грядка мала привабливий вигляд – про це розповіла ведуча. Також велася мова про посів у відкритий грунт насіння цибулі, редиски, моркви; про посів насіння на розсаду баклажанів, перцю, помідорів, квітів. Не байдужими  залишилися присутні на заході. Своїми порадами поділилися Л.М. Шерер, Л.М.Дубина, Н.К.Яценко, Н.М. Ігоніна,  а Я.І. Наконечний розповів про свій досвід  вирощування картоплі двома способами, щоб отримати великий і гарний урожай.

Наприкінці бібліотекар зробила огляд статей періодичних видань про весняні роботи городників та порекомендувала рекомендації використовувати на практиці.

Краєзнавча година «Обереги нашої пам’яті»

 Клуб “Ліра”

В рамках заходів «Про відзначення в бібліотеках району ювілейних дат 2015» та в межах мистецького клуба “Ліра” відбулась краєзнавча година    для старшокласників 10 класу      гімназії №7 «Обереги нашої пам’яті».

«Перша  сторінка   засідання   -  відеоманрівка «  Майстер мініатюр»             присвячена  нашому  видатному  земляку, художнику, неперевершеному  майстру мініатюрного живопису Івану Павловичу Похитонову,  165-річчя від дня народження якого відзначалось 8 лютого (1850-19230). Під час заходу підлітки дізналися багато цікавої інформації про творчий і життєвий шлях «мініатюриста світового рівня». Російські енциклопедії з довідниками досі звуть його великим «російським художником», його – уродженця єлизаветградських степів, чий талант розкрився у Франції та Бельгії, сина нащадка українських козаків і сербки …

Чи не найдивовижнішим фактом із життя Івана Похитонова залишається те, що він – самоук, який серйозно зайнявся живописом уже після того, як спробував свої сили на військовому та аграрно-зоологічному поприщах.

  

"Самий французький серед російських пейзажистів", як його називали сучасники, більшу частину свого життя митець проживав за кордоном.  23 грудня 1923 року у віці 72 років помер Іван Похитонов у бельгійському місті Льєжі, де і похований. Свідченням глибокої поваги, любові до талановитого митця відбулась посмертна виставка творів, яка відкрилася у 1925 році у Льєжі. На ній було представлено понад 100 полотен художника, підготовлено каталог творів. «Повернення на батьківщину» відбулося тільки у 1963 році. Тоді онук художника, диригент і композитор Ігор Маркевич привіз до Радянського Союзу картини свого знаменитого діда й влаштував у Москві, в Третьяковській галереї, чудову виставку.

 А народився художник Іван Павлович Похитонов   у нас – у селі Мотроно-Андріївці Татаровської волості , нині у складі села Новопавлівки  Новоукраїнського району.

У Кіровограді про Похитонова нічого не нагадує: жодної вулички-провулка (зате у Льєжі є своя Rue Pokietonov!), жодної меморіальної дошки, жодної премії. В жовтні 2012 року було встановлено меморіальну дошку на фасаді  Будинку культури с. Помічна Новоукраїнського району.

Присутнім  був презентований  буклет   "Самий французький серед російських пейзажистів" та слайд –презентація фоторепродукцій    картин  Похитонова,  які знаходяться в краєзнавчому музеї.               

Другою  сторінкою  засідання  була  літературно-мистецька  година   «Письменник із     Новомиргородського «раю»,  присвячена  55-річчю  з  дня  народження  Олександра Жовни  (народився 15 лютого 1960 року в місті Новомиргород).  Бібліотекар     та учні  зробили екскурс по життю і творчості сучасного українського письменника, подивились буктрейлер «Олександр Жовна. Маленьке життя», створеного Новомиргородською бібліотекою.       Його твори видані в Токіо та Нью-Йорку. Ім'я Олександра Жовни занесене до Української енциклопедії визначних особистостей ХХ століття.

Автор книг оповідань та повістей "Партитура на могильному камені", "Вдовушка", "Експеримент", "Маленьке життя". Він не маячить постійно в інформаційному просторі, але коли вже звучить, то голосно й небезпідставно. То Роман Балаян зняв фільм «Ніч світла» за його оповіданням, то Олександр Жовна одержав звання «заслуженого діяча мистецтв України», то став учасником кінофестивалю в Кельні...Жовна живе у своїм маленькім «раю» — в Новомиргороді  , працює вихователем у дитячому будинку для розумово відсталих дітей.

Письменник тричі виступав автором сценаріїв до фільмів, знятих за його творами. Всі вони - “Партитура на могильному камені”, “Світла ніч” та “Секонд-хенд”, вже побачили світ. У четвертому фільмі «Маленьке життя» Олександр Жовна дебютував ще й як режисер–постановник та актор. Лауреат Обласної літературної премії ім. Є. Маланюка (2008), за книгу оповідань та повістей «Її тіло пахло зимовими яблуками» у номінації «Художня література».

 Твори Олександра Жовни читають залпом, слухають відкритим серцем і розумом. Кажуть, по-іншому неможливо.  Бібліотекар наголосила, що такі унікальні люди як    Іван  Похитонов   та  Олександр Жовна,   і дають відповіді на питання: хто ми, звідки, яке наше коріння.

Сучасний школяр достатньо поінформований. Завдяки телебаченню, комп'ютерним системам він часто знає про далекі світи більше, ніж про той, який видно з вікна власної оселі. Більше того, він може навіть не здогадуватись, яку багату історію має його власна земля.

Прищеплення любові до рідної землі, формування національно свідомого громадянина через осягнення краси рідного слова у творчій спадщині земляків — важливе завдання, яке необхідно реалізувати через  літературу  рідного краю . Ця література покликана допомагати школяреві пізнавати попереднє життя народу, краю; вона є джерелом сили для духовного становлення особистості.

Урок застереження «Тероризм : як зберегти життя»

Нам всім відомо, що тероризм – це суспільно  небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому  не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягання злочинних цілей.Тероризм став реальним  явищем у сучасному світі. Різні його прояви усе більше загрожують безпеці багатьох країн і їх громадян, спричиняють величезні політичні, економічні й моральні втрати, чинять  психологічний тиск на  людей, забирають людські життя. У зв’язку зі зростаючою загрозою тероризму в Україні  головною умовою безпеки населення на сучасному етапі стає здатність держави й державних структур запровадити заходи з протидії терористичній загрозі.

З метою попередження терористичної діяльності, в умовах загрози чи вчинення терористичного акту,забезпечення належного рівня безпеки, мінімізації та ліквідації наслідків таких ситуацій та протидії можливим загрозам життю та здоров’ю учасників навчально-виховного процесу, в разі виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час, керівником  морально – правового клубу «Підліток» Новоукраїнської центральної районної бібліотеки проведено  урок застереження «Тероризм : як зберегти життя» для учнів ЗШ №1 за участі співробітника Новоукраїнського МРВ Управління СБУ в Кіровоградській області старшого лейтенанта Олексієнка Антона Володимировича.

Бібліотекар розповіла учням про тероризм, про те, як і де  можна натрапити на небезпечну «іграшку», про види вибухових пристроїв, як їх легко розпізнати за зовнішнім виглядом, як себе вести в  натовпі і як діяти відповідно до ситуації та ін. Також бібліотекар познайомила учнів з наявним в районній бібліотеці інформативним  матеріалом по темі заходу.

Антон Володимирович провів інструктаж та пояснювальну бесіду про : порядок дій в умовах надзвичайних ситуацій, терористичних актів, диверсій, мінування, інших небезпек; як потрібно поводитися  в умовах виникнення надзвичайних ситуацій; правила поводження при виявлені вибухонебезпечних предметів; пожеж та ін.

Також він зазначив і характерні ознаки, що вказують на можливу наявність стороннього предмету у приміщенні чи транспортному засобі. Також Антон Володимирович наголосив дітям, що у разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, а у разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу  МВС чи ДСНС за телефоном «101».

Ось чому так важливо пояснити учням наслідки тероризму, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

Учні  уважно прослухали інформацію, активно включалися в обговорення даної проблеми. На закінчення заходу діти пообіцяли, що будуть уважними  та обачними в цей непростий для України час.

Прес – реліз «Бібліотечні блоги та сторінки в соціальних мережах»

Діяльність сучасних бібліотек спрямована на задоволення різнобічних інформаційних потреб своїх користувачів.  Інформування ж користувачів про події, послуги,  ресурси, програми  бібліотек все частіше відбувається також  на сторінках бібліотечних сайтів, блогів, сторінок в соціальних мережах. Щоб більш детальніше ознайомити користувачів ЦРБ з інформаційними ресурсами бібліотек для  відвідувачів інформаційно-ресурсного центру бібліотеки було проведено прес – реліз «Бібліотечні блоги та сторінки в соціальних мережах».

Присутні дізналися -  що являє собою блог,  як ним користуватись, де саме віднайти потрібну інформацію та ознайомилися також із  соціальними мережами в Інтернет -  де всесвітнім лідером  є Facebook.

Блоги мають соціальний характер, тому що навколо них формується група людей зі спільними інтересами, які цікавляться його тематикою, знайомі з автором.  Переглядаючи блоги користувачі можуть виражати свою думку, дискутувати, погоджуватись з думками інших учасників, а також знайти однодумців, нових друзів – безліч можливостей, що дає блог своїм читачам. А іноді бібліотечний блог може стати цікавим для простих відвідувачів, які, випадково завітавши на його сторінку, знайдуть для себе корисну тему.

Учасники переглянули блоги Новоукраїнської ЦРБ, обласної юнацької бібліотеки ім. О. Бойченка, ОУНБ ім. Д.І. Чижевського,  Державної бібліотеки України для юнацтва та ін.,  які містять інформацію про новини та події, які відбуваються в бібліотеках,  послуги та інші інформаційні ресурси, корисні для них.

Основна частина українських користувачів соціальних мереж зосереджена в трьох великих проектах – „ВКонтакте”, „Мой мир” та „Одноклассники”.

Учасники заходу з’ясували, що соціальні мережі дозволяють спілкуватися з реальними і потенційними користувачами у звичному для них середовищі. Представництво бібліотеки в соціальній мережі дає чудову нагоду миттєво повідомити широкому загалу про нові видання, конкурси чи інші заходи і розповсюдити цю інформацію далі. Можна оперативно дізнатися думку відвідувачів з певного приводу, виявити їх побажання та вподобання. Також було обговорено культуру спілкування в блогах та соціальних мережах.

Повідомлення бібліотекаря присутні доповнювали власними розповідями про переглянуті ними цікаві блоги та сторінки з соціальних мереж в яких вони зареєстровані, запитаннями про те що їх зацікавило. Також бібліотекар запропонувала всім учасникам заходу допомогу з питань  створення  власного блогу чи сторінки в соціальних мережах та практичних навичок роботи в них.