Давно заросли травою окопи. Давно сіють пшеницю на землі, яка горіла і стогнала. А люди… Людям і досі болять завдані війною рани.
Минають роки, відлітають у вічність. Усе далі відходять ті грізні події, але не згасає пам'ять про них.
Пам'ять... Вона нетлінна й вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотокарток, тих речей, що зберігають колишні фронтовики, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці історії Перемоги над фашизмом.
На жаль, все менше залишається очевидців тих трагічних подій, і в майбутньому розповісти про них нам зможуть тільки “німі” свідки – експонати. Тому наше завдання ретельно берегти кожну крупинку історії, здатну відновити достовірну картину тієї війни.
Вони згадують, якими були роки війни. А також своїми спогадами діляться з підростаючим поколінням.
Минають роки, відлітають у вічність. Усе далі відходять ті грізні події, але не згасає пам'ять про них.
Пам'ять... Вона нетлінна й вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотокарток, тих речей, що зберігають колишні фронтовики, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці історії Перемоги над фашизмом.
На жаль, все менше залишається очевидців тих трагічних подій, і в майбутньому розповісти про них нам зможуть тільки “німі” свідки – експонати. Тому наше завдання ретельно берегти кожну крупинку історії, здатну відновити достовірну картину тієї війни.
Вони згадують, якими були роки війни. А також своїми спогадами діляться з підростаючим поколінням.
От і на зустріч із старшокласниками ЗШ №1(класний керівник Чернова О .М.) запросили Зою Костянтинівну Лантух, яка в роки війни була маленькою дівчинкою, але в дитячій пам’яті збереглись події тих років. У дітей війни особливе ставлення до тих, хто воював.. Важкою раною позначилася на душі Зої Костянтинівни війна. Голод. Холод… Жахи вибухів і пожеж оживають в її пам’яті. Кожен день приносив утрати, справжнє лихо. Затамувавши подих, учні слухали розповідь Зої Костянтинівни про перебування фашистських окупантів в Новоукраїнці, про допомогу місцевих жителів полоненим в концтаборі на ст. Адабаш, про те, з якою радістю зустрічали воїнів –визволителів, як склалася її післявоєнна доля…
Доповненням до спогадів Зої Костянтинівни був огляд краєзнавчої літератури, який провела бібліотекар. Це серія книг К.Береста про підпільний і партизанський рух на Кіровоградщині, зокрема про підпільну групу Володимира Поповкіна (учасником якої був і К.Берест) в Новоукраїнці; В. Даценко «Щоб пам’ятали. Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни.1941 -1945.», Є.Долматовський «Зелена брама», книги А. Ковирьова та ін..
Незважаючи на те, що живеться цим мужнім людям зараз непросто, та вони, як і раніше, у строю. Завжди готові взяти посильну участь у громадсько-політичному житті країни, поспілкуватись з молоддю, поділитись спогадами про минуле, попіклуватись про тих, хто потребує допомоги.
Ця зустріч надовго залишиться у пам'яті учнів.
Доповненням до спогадів Зої Костянтинівни був огляд краєзнавчої літератури, який провела бібліотекар. Це серія книг К.Береста про підпільний і партизанський рух на Кіровоградщині, зокрема про підпільну групу Володимира Поповкіна (учасником якої був і К.Берест) в Новоукраїнці; В. Даценко «Щоб пам’ятали. Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни.1941 -1945.», Є.Долматовський «Зелена брама», книги А. Ковирьова та ін..
Незважаючи на те, що живеться цим мужнім людям зараз непросто, та вони, як і раніше, у строю. Завжди готові взяти посильну участь у громадсько-політичному житті країни, поспілкуватись з молоддю, поділитись спогадами про минуле, попіклуватись про тих, хто потребує допомоги.
Ця зустріч надовго залишиться у пам'яті учнів.
Молодим людям дуже важливо знати правдиву історію своєї країни. Адже тільки пам’ятаючи своє минуле, можна побудувати щасливе майбутнє. Молоде покоління, яке народилося у мирний час має завжди пам’ятати героїв, котрі ціною власного життя врятували людство від фашистської чуми.
І звичайно, фото на пам’ять. Саме пам’ять повертає нас у минуле заради майбутнього і найголовніше, щоб не зачерствіли наші серця, щоб справді вічною була наша вдячність переможцям. Бо не щезне з пам’яті людської, не піде в небуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашизмом.
Бібліотека робить усе, щоб кожний юнак чи дівчина мужнів духовно, міг збагнути свій родовід, з повагою й шаною ставився до ветеранів війни й праці, сприяв відродженню духовності.
І звичайно, фото на пам’ять. Саме пам’ять повертає нас у минуле заради майбутнього і найголовніше, щоб не зачерствіли наші серця, щоб справді вічною була наша вдячність переможцям. Бо не щезне з пам’яті людської, не піде в небуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашизмом.
Бібліотека робить усе, щоб кожний юнак чи дівчина мужнів духовно, міг збагнути свій родовід, з повагою й шаною ставився до ветеранів війни й праці, сприяв відродженню духовності.
Немає коментарів:
Дописати коментар