День пам'яті «Це наша біль, це наша пам'ять, вона завжди в душі у нас»

Афганістан... Уже більше двадцяти років у нашій свідомості
прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.
      Ось вже 26-й рік, як на території всього колишнього СРСР відзначається радісне і водночас сумне свято – День виводу радянський військ з Афганістану.

   Далекий грудень 1979 року… Далека та чужа країна Афганістан… Безглузда війна… Скільки смертей, скільки горя за 10 років. Проте ця безглуздість не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати треба знати.   

     Саме до цієї дати Новоукраїнська центральна районна бібліотека спільно з Краєзнавчим музеєм Новоукраїнського району провели день пам'яті під назвою «Це наша біль, це наша пам'ять, вона завжди в душі у нас» для учнів Новоукраїнського ДНЗ ПТУ №40 .

     Присутні переглянули слайд презентацію та згадали про наших земляків, які на той час виконували свій інтернаціональний обов'язок в Афганістані. Серед них є, звичайно, такі, що мають бойові нагороди.  Це - Василь Добровольський, який нагороджений орденом Червоної Зірки, Сергій Гавриленко, Володимир Кибукевич, Микола Шпак, Сергій Сербул - мають медаль „За відвагу”, а Павло Єрмаков, Валерій Кошель, Сергій Карбан – медаль «За бойові заслуги», Валентин Лихоліт – медаль «За звитягу».

   

Ця війна забрала життя у 8 юнаків Новоукраїнського району. Це Юрій Чайковський і Олександр Шевченко з Новоукраїнки, Микола Отрошко, Володимир Цибуля, Олександр Буренін з с.Рівного, Сергій Бондаренко з с.Помічної і Володимир Бирзул з с.Степового, Микола Азза з с.Шишкіно . П’ятеро з них нагороджені посмертно орденом Червоної Зірки.

     Ми виявляємо повагу до воїнів,  яким у мирний час довелося виконувати військову Присягу поза межами Вітчизни. Одні з них пройшли жорстоке горнило війни в Афганістані, інші виконували службові завдання і миротворчу місію в країнах, де відбувалися військові дії.

    Ми маємо знати про страшні події  афганської війни і пам'ятати, що серед і нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками й учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.