Інформаційно-розважальна година «Сміятися — це корисно»

У літню спеку учасникам Академії здорового довголіття не хочеться проводити свої засідання в кімнатах. А щоб корисно та змістовно відпочити колективно було вирішено провести його на Хуторі Надія. Тож під час подорожі до заповідника працівниками бібліотеки проведено інформаційно-розважальну годину «Сміятися —  це корисно».

Сміх – це захист від хвороб, адже він підвищує імунітет. Під час сміху кількість антитіл у організмі людини значно збільшується, і завдяки цьому підвищується імунітет. Заспокоїти нерви теж допомагає сміх, надаючи благотворний вплив на нервову систему. Сміючись, можна позбутися стресу, депресії та безсоння. Сміх допомагає очистити судини, захищаючи організм від ризику виникнення атеросклерозу, тонізує м’язи обличчя, а приплив крові живить шкіру, роблячи її теплою і свіжою.

Спілкуючись, учасники заходу  підтримували тему, то ж всю дорогу звучали цікаві історії, анекдоти та інші веселі історії. 

          Завітавши до заповідника – музею І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) хутір Надія, учасники Академії здорового довголіття поринули у змістовну і цікаву  розповідь екскурсовода - Валентини Василівни Тобілевич, яка є спадкоємицею роду Тобілевичів, побували в будинку, де проживав Іван Карпенко-Карий.

         Недарма про цей куточок кіровоградської землі знають по всій Україні та за її межами. Колискою українського театру вважається хутір Надія, що, як невеличкий, але життєдайний оазис, затаївся серед  безкраїх степів Кіровоградщини. Належав хутір батьку Івана Тобілевича (більше відомому під псевдонімом Карпенко-Карий). Саме тут корифеї черпали наснагу і натхнення, знаходили прихисток і розраду. На хуторі, за        29 кілометрів від Єлисаветграда, вони любили бувати, під час дружніх бесід, а деколи і суперечок, народжувались нові творчі ідеї. Плідно працювалось тут і господарю: живучи на хуторі Іван Тобілевич написав десять драм і комедій. Він бачив життя простих людей без прикрас, любив спілкуватися з ними живою українською мовою, цікавився проблемами селян та допомагав їх вирішувати. Тому всі твори  Карпенка-Карого наскрізь пройняті любов’ю до людей – трударів.

За словами Валентини Василівни Тобілевич, заповідник –музей І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) хутір Надія був заснований 1 серпня 1956 року.  Ініціатором створення і першим його завідувачем був сам онук Івана Карпенка-Карого - Андрій Юрійович Тобілевич.

Після екскурсії та прогулянки на свіжому повітрі  під справжньою окрасою хутора – столітніми могутніми дубами, що вражають своєю кремезністю та міццю, присутні   продовжили відпочинок біля чистого ставу.