Новоукраїнка: подорож у часі

У працівників центральної  бібліотеки міста  вже стало доброю традицією проводити в День знань перший урок для своїх юних читачів. 
Для більш ширшого пізнання історії міста  та виховання любові до рідного краю,  та з нагоди відзначення Дня міста, в бібліотеці  відбулася краєзнавчо-віртуальна подорож "Новоукраїнка:  подорож у часі"( в рамках  краєзнавчого проекту "Моя земля – початок України").

На урок завітали учні 11-х кл.  ЗШ №6 (кл. керівники  Н.І.Кріцька та Унцеску І В.). Почесними гостями та співдоповідачами стали директор краєзнавчого музею М.О. Гаращенко та колишній бібліограф центральної бібліотеки В.Г. Онищенко. 

  Розпочався урок з перегляду відеоролику  О.Кожухаря  «Степова Новоукраїнщина» на пісню «Новоукраїнський вальс» (муз.Д. Валуци, сл.В.Дануци у виконані В. Фулги).

Присутні разом з Гаращенком М. О.  зробили екскурс в історію міста,  ознайомились з раритетною картою (Раритетна мапа (1865 рік)  #Новоукраїнка ).

Здійснюючи слайд-подорож "Новоукраїнка: вчора, сьогодні, завтра»", учні доповнювали інформацією  про архітектуру міста, старовинні будівлі  та  промислові підприємства, які працювали в місті: маслосирзавод, цукровий, цегельний  та щебеневий заводи,      харчокомбінат,   промисловий і побутовий комбінати, меблева фабрика "Зірка",   автопідприємство, "Міжколгоспбуд",   райоб’єднання "Сільгосптехніки",    міжрайбаза  та інш. 

Млин Вігдора Варшавського – один з головних символів міста Новоукраїнки.  Колись ця цегляна п’ятиповерхова будівля була відома на теренах Європи і Росії як Мельзавод №3 Варшавського. В усіх куточках Росії, Західній Європі знали продукцію Вігдора Варшавського. Будував Вігдор Варшавський мости й дороги, зокрема через річку Чорний Ташлик збудував міст. На його кошти збудовано декілька визначних будівель у Новоукраїнці, які нині (як і млин) охороняються державою як пам’ятки історії та архітектури. Це приміщення синагоги – тепер дитяча філія Новоукраїнської центральної бібліотеки, єврейська релігійна школа-хедер – тепер районний відділ поліції та ряд інших будинків.

Власними спогадами про старе місто поділилась з присутніми Валентина Георгіївна Онищенко. Це були нові враження, відкриття нового у знайомому, знайомого у новому, проникнення у світ давнини і таємничості.

В читальній залі бібліотеки оформлено книжкову виставку «Місто, яке люблю», інформаційні викладки  та фотографії з краєзнавчого музею.

Підводячи підсумки заходу, бібліотекар наголосила, що присутні  старшокласники є майбутнім України, тож, якщо прагнемо осягнути своє минуле, маємо знати і пам’ятати свою малу батьківщину, адже оволодіваючи знаннями про історію краю, вчимося дбати про його прийдешнє, висловила надію, що нинішні старшокласники будуть поважати та примножувати надбані цінності і будуватимуть успішну Україну.