Всеукраїнська акція
«УКРАЇНСЬКА МОЛОДЬ
ЧИТАЄ»
Микола Зеров – один з найяскравіших представників
«розстріляного відродження», знищений на піку слави й інтелектуальної
активності. Літературознавці називають його метром київської «неокласичної»
школи, ключовою фігурою в літературно-мистецькому процесі не тільки 1920-х –
1930-х років, але й всього ХХ ст. Підкреслюючи споконвічну належність України
до європейського культурного циклу, Микола
Костянтинович був родоначальником
професійного українського художнього перекладу. Його перу належать численні
переклади з латинської, французької, англійської, польської, російської,
білоруської мов. Велику увагу він присвятив вивченню поезії, зокрема сонету як
найбільш досконалої форми в світовому поетичному спадку. Не меншу славу митець
зажив власним поетичним доробком. Про
це все на літературній годині «Микола Зеров: поет і час» приуроченій до 125- річчя від дня народження Миколи
Зерова присутнім учням ЗШ №6 розповідала
бібліотекар .
Підлітки - читачі мали можливість зробити біографічний
екскурс по життю і творчості одного з
найяскравіших українських поетів модерної доби, немовби пройшли нелегкими
життєвими і творчими шляхами репресованого в 1930-х роках лідера школи
київських неокласиків, який мав викличну сміливість плекати в добу диктатури
пролетаріату ідеали чистого мистецтва, припадаючи до життєдайних джерел
європейської культури. Доля пов’язала Миколу
Зерова з Кіровоградщиною - в 1914 році його призначили вчителем історії та латини в
Златопільській (тепер Новомиргородській
) чоловічій, а з осені 1916 року – ще й жіночій гімназіях.
Навесні 1935 року Миколу Костянтиновича
заарештували, він був розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.
Так на піку слави, у розквіті творчого потенціалу влада знищила талановитого
літератора і педагога, ерудита, одного з генераторів українського
культурно-мистецького процесу ХХ ст.
Учням були представлена література з книжкової виставки, яка
експонується в районній бібліотеці
«Мислитель у поезії».
Творчість Миколи Костянтиновича Зерова не вивчена до
кінця. Тільки окремі вірші поета ми маємо змогу прочитати. Сучаснику не відомі
його літературно-критичні та наукові статті. Не всі переклади дійшли до нашого
часу. Одним словом, творча спадщина найінтелектуальнішої людини епохи чекає
свого дослідника.
Немає коментарів:
Дописати коментар