Година жалоби «Голодомор в Україні. Пам'ять поколінь»

У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – Голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх людей, голодомор приніс багато горя. Пам’яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках, пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття була присвячена година жалоби «Голодомор в Україні. Пам'ять поколінь».

В читальний зал бібліотеки були запрошені учні 8-го Б  класу ЗШ№6 (класний керівник Кріцька Н.І.)  та учні ДНЗ ПТУ- 40. На фоні     презентації ведучі заходу ознайомили учнів зі страшною трагедією нашої історії. Діти дізналися про найчорніші роки у літописі багатостраждальної української землі.  Статистика свідчить, що понад 10 мільйонів людей забрала з життя голодна смерть. Правда про Голодомор страшна… Україна вимирала, але наперекір вижила. Відтворити картини страшенної трагедії  Голодомору  допомогли документальні  кадри фільму «Білим по чорному…Голодомор 32- 33…»,   відео кліпи «Пісня пам'яті жертв голодоморів в Україні» ,   «Свіча » Оксани Білозір.

Зворушливо звучали у виконанні  школярів  вірші та  спогади очевидців,  записані працівниками Новоукраїнського територіального  центру. Про Голодомор на території Новоукраїнщини була розповідь директора краєзнавчого музею Гаращенко М.О.  Це було не стихійне лихо, а умисно підготовлений голодомор.  Чому вмирали? Бо в людей забрали все. Все до останнього колоска, до останньої зернини. Тому наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв  голодомору та запалили свічі пам’яті. Щоб  для всіх людей доброї волі ця хвилина скорботи стала актом поминання і перестороги. Щоб подібне не повторилося ніколи

Доповнила  тему Голодомору книжкова виставка – реквієм   «Скорботна свічка  пам’яті святої».

 Багато років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо, вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною панував диявол.

Хай світло від свічки у небо летить

Хоча б одну душу зігріє в цю мить

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога вона відійшла.