Поетичний етюд «Мово моя українська, батьківська, материнська»

       «Найбільше й найдорожче добро

в кожного народу – це його слова,

 ота жива схованка людського духу,

 його багата скарбниця, в яку народ

складає і своє давнє життя,

і свої сподіванки, розум,

досвід, почування»

                                                                                    Панас Мирний

 

За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято дає можливість кожному громадянину будь-якої країни відчути свою належність до рідної нації, відчути себе часткою народу, серед якого народжуєшся, зростаєш, стаєш Людиною.  

У світі існує дуже багато мов і для кожного народу його мова є найважливішою, у ній втілюється погляд на світ, на самих себе. Мова не лише засіб спілкування народу, через неї відбувається процес самовизначеності нації.

Тож з метою збагачення знань про рідну мову, формування знань про шлях становлення рідної мови, виховування любові до рідної мови, бажання досконало її знати для учнів Новоукраїнської ЗШ №1 було проведено поетичний етюд  «Мово моя українська, батьківська, материнська».

Наша українська мова має свою багату, але непросту, сповнену радісних і трагічних подій, історію. Мову забороняли, пробували знищити, але вона, мов неопалима купина, ставала ще сильнішою, яскравішою. Бо її носієм є народ – волелюбний, талановитий, доброзичливий. І про це йшла мова на нашому заході. 

Учні познайомились з історією виникнення свята, перегорнули сторінки скорботного календаря української мови, дізналися про роль мови у житті людини, її значення для української нації і держави.   Учасники заходу активно відгадували українські народні загадки, розгадували цікаві мовні ребуси, продовжували прислів'я та приказки.

Завершив захід огляд літератури про рідну мову «Звучи рідна мова на нашій землі».