Мінливе і вічне слово поезії

Ну що б, здавалося слова?

Слова та й голос -

Більш нічого.

А серце б’ється -  ожива,

Як їх почує. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть між люди!               

                     (Т.Шевченко)               

    Поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу.

Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО 21 березня визначено Всесвітнім днем поезії. Цей день відзначають з 1999 року.

Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Переконатись в цьому мали змогу школярі філії №1 ЗШ№6 на годині поезії « Мінливе і вічне слово поезії», на якій звучали як улюблені вірші відомих поетів, так і вірші наших поетів –земляків, що прославляють наш край: О.Антоненка, С.Коляди, К.Нікітченко, О.Каєнка, Т.Харькової, І.Косих, В.Леви, П.Аношкіна. Це надзвичайні люди: талановиті, з багатобарвним сприйняттям світу, з очима, відкритими для всього прекрасного.

Поезія - це стан душі, пісня, яка лине із самого серця. Кожен вірш - це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя, неповторний барвистий опис життєво-важливих цінностей, переживань, почуттів, емоцій.