Я хочу жити без вiйни

2023 року Всеукраїнський День бібліотек має на меті не лише нагадати суспільству про роль, досягнення і потенціал бібліотек, а й створити атмосферу підтримки наших хоробрих Воїнів, колег і всіх українців незалежно від їхнього місцеперебування.

Новоукраїнська центральна бібліотека використовуючи цьогорічний девіз "Бібліотека ‒ твоя синергія перемоги" #бібліотека_синергія_перемоги провела із старшокласниками Новоукраїнського ліцею "Лідер" патріотичний інтерактив "Я хочу жити без вiйни". Інформаційна виставка - пам'ять "Герої нашої громади" та відео "Вони захищали Україну до останнього подиху", присвячені пам'яті загиблих Героїв-Земляків познайомили старшокласників з іменами героїв-земляків, їх подвигом, та тим, якою ціною нині українці платять за свою свободу і незалежність. Віддаючи шану захисникам, які боронять Україну нині та тим, які відділи за неї своє життя, учні долучились до поетичного флешмобу з читання віршів Інелли Огнєвої та Лариси Юсковець "Ми в боргу перед вами… Перед вами всіма… Перед кожним живим…Або мертвим…"

В 2017р. Інелла Огнєва( померла у 2020-му), талановита маленька поетеса з містечка Бучіа написала вірш, моторошно пророчий.

А ви знайте, що ми ж проростем
На руїнах, мов квіти весняні!
Вам на голови впадем дощем,
Аби знали, що ми нездоланні!
Ви нас бийте ногами в живіт,
Вибивайте життя до останку…
А ми сили знайдемо на зліт,
Прилетимо до вас на світанку!
Ви останнє у нас заберіть,
Обкрадіть до останньої нитки…
Але знайте, що прийде та мить,
Коли зявимось знову нізвідки…
Ми прийдемо до вас уночі,
Коли будете міцно ви спати…
Запалаєм вогнем від свічі
І зруйнуєм залізнії грати…
Ми прийдемо… Повстанем з руїн!
Ви не спіть, а тривожно чекайте….
Проростемо жагою до змін…
Ми не вмерли, живі! Ви це знайте!
Наша рана ще свіжа болить,
Але ми на той біль не зважаєм…
Ну а ви нас ногами топчіть,
Ми, мов пісня, іще залунаєм…
Ми зустрінемось з вами колись…
На Суді, там, де вже не сховатись…
Ви не чули прохання :”Спинись!”
Вам хотілося далі знущатись…
А ви знайте, що ми проростем
В наших дітях, мов квіти весняні…
Ми не вмерли, ми й досі живем!
Наші душі вони нездоланні!
Ми прийдемо раптово до вас,
Може, вітром, а, може, дощами…
Ви не спіть, ви чекайте на нас
Ми живі, ми зустрінемось з вами…

Літературний фронт у сьогоденних умовах жорстокої російсько-української війни тримають багато культурних діячів, науковців, письменників. Є серед них і такі, що стали до лав ЗСУ, ті, що пишуть про війну і Україну:

У 2022 вийшло близько 100 найменувань воєнліту книги учасників війни на Донбасі Артема Чеха, Бориса Гуменюка, Сергія Гридіна, які були письменниками до 2014-го, і твори вояків, які описали свій досвід, коли повернулись із фронту. З початку повномасштабної війни її учасниками стали ще більше професійних авторів – це і Олександр Михед, Артем Полежака, Ігор Митров, Артем Чапай, Валерій Пузік, Павло Вишебаба та інш.

Є книжка письменника, культуролога Олександра Михеда, який зараз служить. Його "Котик, півник і шафка" – про окупацію Бородянки. Відомі мемні образи шафку, півника й кішку Глорію – об’єднав в одному сюжеті. Насправді сюжет є не казковим, а дуже реалістичним.

Павло Вишебаба — український екоактивіст. Збірка "Тільки не пиши мені про війну" (2022) Павла Вишебаби, є голосом багатьох військових, які зараз перебувають на передовій.