Страта голодом на теренах Європи

«Ні труни, ні хрестів і ні тризни!

Прямо в яму, На віки-віків!

Чорна сповідь Моєї Вітчизни

І її затамований гнів»

До відзначення чергової річниці Голодомору і вшанування пам’яті його жертв,  та з метою всебічного висвітлення та донесення правдивої інформації про цю трагедію  сучасникам,   працівники центральної бібліотеки міста  спільно з шкільним бібліотекарем НВК гімназії «Лідер» Маленькою В.О.    організували і провели  для учнів 9 кл. годину скорботи «Страта голодом на теренах Європи». 

Присутні згадали жахи голоду 1932-33 років, загибель мільйонів людей, трагізм, який ховається за словом «голодомор» та отримали документальне підтвердження страшної трагедії українського народу -  переглянувши документальний фільм «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна»  та озвучивши хвилюючі спогади очевидців Голодомору в нашому краю.

З огляду на масштабність втрат, тотальний характер та численні негативні наслідки, дія яких триває й дотепер, Голодомор 1932-1933 рр. вважається найбільшою трагедією української історії ХХ століття.

Доповненням заходу стала книжкова виставка - реквієм «У пам'ять про скорботний тридцять третій», на якій представлені документи, фотографії, ілюстровані матеріали та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

Огляд матеріалів книжкової виставки, проведений  бібліотекарем, познайомив присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.

Під супровід зворушливої пісні «Свічка» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим під час голодомору, учні запалили свічки пам’яті і  вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Біометричні документи в Україні

Інформаційне повідомлення про документи, що посвідчують особу та містять електронний носій інформації, на якому записано інформацію про біометричні дані власника документу - «Біометричні документи в Україні» проведено центральною бібліотекою для працівників міської ради.

Які документи потрібно надати, щоб отримати такий паспорт, яка інформація знаходиться на лицьовому та зворотному боці пластикового документу та  скільки громадян України різного віку вже отримали такі карткові паспорти – питання, які викликали зацікавленість у присутніх.

Майдан. Еволюція духу

…Коли розколюється світ

На до і після

Вчора й завтра,

Коли на горло нашій пісні

Нахабно накладають лапи

І обривають наш політ,

Тоді з’являються майдани,

Тоді мільйони в унісон

Співають гімни і молитви,

І діє тут один закон –

Закон об’єднаної сили,

Закон завзяття й боротьби.

Ми в бога волі попросили

І вперто йдемо до мети…

(Людмила Пуляєва)

День Гідності та Свободи – свято, що встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

18 листопада 2019 року пригадати події Революції Гідності  до читальної зали центральної бібліотеки міста на годину – реквієм «Майдан. Еволюція духу» завітали  учні 8-го класу ЗШ №6 (кл. кер. Гальченко Л. В.).
Влучно, чітко і не без щему у серці бібліотекар ознайомила присутніх на заході гостей із хронологією визначальних подій народного руху боротьби за незалежність, свободу та самовизначення, особливий акцент роблячи на кривавих подіях у самому  серці столиці – Майдані Незалежності. Учні отримали грунтовну інформацію про перебіг подій Революції Гідності, її причини та наслідки.  Своїм баченням цих революційних подій поділився директор Краєзнавчого музею Новоукраїнського району Гаращенко М. О. Про героїв Майдану, надії, втрати і перемоги України, великий крок на шляху до волі українського народу говорили присутні під час зустрічі.

Шість років відділяють нас від Революції Гідності, давно розвіявся дим над Майданом та лише зазвучать перші акорди пісні «Пливе кача…», як на очі навертаються сльози, а пам’ять повертає до трагічних і героїчних подій зими 2013-2014 років, що змінили життя всієї країни.

Увагу присутніх також звернуто на книжкову виставку «Майдан. Революція духу», що знайомить відвідувачів бібліотеки з хронологію подій Революції Гідності, містить фотодокументи та сучасні українські художні книги, що містять художнє відображення боротьби за національну гідність та незалежність України на сучасному етапі історії.

 

Фотій МЕЛЕШКО: повернення із забуття

7 листопада 2019 року Новоукраїнська міська центральна бібліотека гостинно зустрічала відвідувачів (переважно вчителів мовників, старшокласників шкіл міста, членів літературної студії «Ранок», представників міської ради), які прагнуть постійно пізнавати історію рідного краю, відкривати для себе її невідомі сторінки та незаслужено забуті постаті видатних земляків, імена яких довгі десятиліття були під забороною.

26 серпня 2019 року, виповнилося 130 років від дня народження уродженця села Глодоси Новоукраїнського району Фотія Миновича Мелешка, чиє ім’я донедавна також було невідоме багатьом землякам. Саме цій неординарній особистості в історії рідного краю присвячувалась краєзнавча розвідка "Фотій МЕЛЕШКО: повернення із забуття", модератором якої став місцевий поет, керівник літературної студії «Ранок», активний читач центральної бібліотеки - Олександр Антоненко.

Краще пізнати постать земляка допомогли запрошені на зустріч гості - працівники літературно-меморіального музею І.К. Карпенка - Карого міста Кропивницького Лариса Хасяїнова і Тетяна Рева  та учні Глодоської ЗОШ з своїм наставником – вчителем української мови та літератури Валентиною Малишко.

Працівники музею презентували матеріали пересувної експозиції «Своє життя, свої думки – на слугування Україні», яка містила унікальні експонати, що потрапили до фонду музею завдяки першовідкривачам імені Фотія Мелешка - краєзнавцю із Кропивницького Федору Шепелю та літературознавцю Леоніду Куценку. Під час відрядження до Нью-Йорка Леонід Куценко познайомився з удовою Фотія Мелешка, пані Марією. У результаті цієї зустрічі фонди музею поповнилися оригіналами фото, особистими документами, машинописами спогадів про буремні часи у нашому краї і емігрантське життя, новелами, оповіданнями, п’єсами Фотія Миновича Мелешка.

Вдало підібрана та подана інформація познайомила присутніх з біографією земляка різних періодів - буремним, часто важким, сповненим злигоднів,  успіхів та перемог життям, його активною громадською діяльністю, спрямованою на здобуття Україною незалежності, творчим доробком.

Валентина Малишко поділилась напрацюваннями науково-дослідницької роботи Глодоської ЗШ, зокрема дослідженням творчості Ф. Мелешка, а учні школи Анастасія Дабич, Віталіна Степаненко, Аліна Юрчик, Богдана Уперенко представили присутнім матеріали власних досліджень – «Суперечливість постаті глодоського революціонера Фотія Мелешка», «Аналіз п’єси «Трьома шляхами», «Роздуми автора про шляхи боротьби у визвольних змаганнях», «Художній час і художній простір в повісті «Три покоління».

Доповнили матеріали представлених досліджень слайд-огляд постатей відомих земляків «Новоукраїнщина  від А до Я», підготовлений працівниками центральної бібліотеки та виступ місцевого краєзнавця, автора численного ряду книг краєзнавчої тематики Анатолія Ковирьова, який подарував у фонди музею і  центральної бібліотеки майже 40 власних книг.

Сподіваємось, що спільні зусилля організаторів та учасників зустрічі розширили світогляд кожного її учасника, заповнили лакуни в пізнанні історії малої Батьківщини та спонукатимуть і надалі до подальшого її дослідження та пізнання.

ФОТІЙ МЕЛЕШКО – активний учасник визвольних змагань доби Української Народної Республіки, один із організаторів селянського повстання у рідних Глодосах, керівник повстанської сотні, сформованої до Дорошенківського полку УНР, прозаїк, драматург, мемуарист. Опинившись у 1920 році в еміграції - спочатку у Європі, а згодом у США, Фотій Мелешко закінчив Празький університет і, як доктор філософії, займався викладацькою  та громадською діяльністю.

Веселкова наша мова

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”

Панас Мирний

                                                                                                                                                                                                    

Напередодні відзначення Дня  української писемності та мови працівники Новоукраїнської міської центральної бібліотеки завітали до ДНЗ ПТУ №40 з мовознавчою годиною «Веселкова наша мова» та познайомили учнів з історією свята, особливостями його відзначення, красою української мови, історією літописання, яке почалося в Україні дуже давно, майже одночасно із запровадженням християнства на землях України.

Увазі присутніх представлено мультимедійну презентацію про виникнення писемності. Це була подорож від перших спроб письма на кам’яних плитах до сучасного, від малюнків та ієрогліфів – до сучасного алфавіту, творцями якого є брати Кирило та Мефодій. Присутні ознайомились із двома різновидами старослов’янських писемних знаків – кирилицею та глаголицею. Згадали найвидатнішу пам’ятку літератури Давньої Русі “Слово о полку Ігоревім”. Не залишились поза увагою і стародавні літописи – “Повість временних літ”, “Літопис Самовидця”, “Літопис Григорія Грабянки”, “Літопис Самійла Величка”, перша друкована книга “Апостол” та діяльність основоположника українського друкарства Івана Федорова.

Учні  підготували вислови про мову відомих людей та мали можливість показати свої  набуті раніше знання  під час проведення «Мовознавчої вікторини».

Також традиційно напередодні дня української писемності та мови відвідувачам бібліотеки презентована книжкова виставка «Яка чудова українська мова», що експонує видання, які поглиблять знання відвідувачів про мову як основу духовності, допоможуть виховати любов і повагу до української мови як мови державної та материнської, спонукатимуть читачів до роздумів про  свою приналежність до українського роду.