вівторок, 24 вересня 2013 р.

Краєзнавча година «Шляхами болю й перемог»



За загальним визнанням Велика Вітчизняна війна по праву називається всенародною. Безумовним підтвердженням цього є широкий розмах партизанського руху та героїзм патріотів-підпільників, які зробили свій неоціненний внесок у перемогу над фашизмом.
З метою патріотичного виховання молоді  та підростаючого покоління, на допомогу вивчення історії рідного краю, до Дня партизанської слави в    ЗШ№6 з учнями 10-А кл.(класний керівник Гальченко Л.В.)     проведено  краєзнавчу годину «Шляхами болю  й перемог».
Учні дізналися, що зародження партизанського руху припадає на літо 1941 року. На початку війни партизанські загони діяли хаотично, були мало чисельними та неорганізованими, погано озброєними, не мали засобів зв’язку та необхідних матеріально-технічних засобів. Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. осіб – представників усіх народів Радянського Союзу, з них на території України – понад 500 тисяч.  На території  Кіровоградської області в роки війни вели боротьбу проти фашистських загарбників 16457 партизан, 5510 підпільників і близько 40 тисяч учасників інших форм боротьби з фашизмом. Про ці події учні переглянули презентацію «Партизанський рух в Україні». 
Однією з форм роботи з військово-патріотичного виховання молоді є презентації книг. Бібліотекар  підготувала цікаву інформацію    про  колишнього підпільника Новоукраїнського району Констянтина Тимофійовича Врадія  і презентації книг Костянтина Береста-Врадія.
Костянтин Тимофійович – ветеран Великої Вітчизняної війни, полковник у відставці, письменник, краєзнавець, дослідник історії партизанського руху краю,  учасник підпільного руху на Кіровоградщині. Війна застала його 16-річним хлопцем у рідній Новоукраїнці. Там же він пішов у підпілля . Костянтин Врадій під псевдонімом Берест пише книги про свою бойову молодість, згадує в них багатьох своїх земляків, які ризикували життям або поклали його на вівтар Перемоги. Вийшли в світ одинадцять таких книжок –«Люди уходят в ночь», "Ім’я на обеліску", "Нас водила молодість", «Незабутнє» та інші. Тут і власні оповідання Костянтина Тимофійовича, і спогади колишніх партизанів та розвідників, фотографії та архівні матеріали. К.Врадій створює своєрідну енциклопедію партизанського і визвольного руху на Кіровоградщині. Добре, що знаходяться благодійники, які фінансують видання його книг.
Майже три роки гітлерівці грабували і руйнували в Новоукраїнському районі колгоспи, вивозили хліб і худобу. Окупанти стратили в районі 9920 чол., 610 відправили до Німеччини.  Учнів зацікавила  книги  К.Врадія про підпільників Новоукраїнського району, багатьох з яких він знав особисто, адже входив до складу підпільної групи В.Поповкіна, що діяла в Новоукраїнці та Помічній.
Підводячи підсумки виховної години, учні переконалися, що за своїми масштабами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором у розгромі фашизму. Сила і могутність підпілля і партизанського руху полягали у міцній їх підтримці українським народом.

неділю, 22 вересня 2013 р.

Практичне заняття «Створення мультимедійної презентації»


Останніми роками велике значення відводиться використанню технології мультимедіа, що є більш цікавим і доступним та об'єднує текст, графіку, звук і відеозображення. Однією з комп’ютерних програм по створенню такої презентації є програма Рaint Рoint.
Нині мультимедійні презентації використовують у багатьох сферах діяльності людини та мають дуже широкий, спектр застосування. Мультимедійна презентація є швидким і сучасним способом донесення будь-якої інформації до слухачів. Вона дає можливість чітко, яскраво, швидко та цікаво подати й відповідно отримати потрібну інформацію. 
Користувачі інформаційно – ресурсного центру мають змогу отримувати консультації, практичну допомогу від бібліотекарів по створенню мультимедійної презентації в програмі Рaint Рoint.
Останнім часом учні шкіл міста все частіше звертаються до бібліотеки за допомогою в створенні власних презентацій з метою кращої підготовки домашніх завдань, що дозволяє всьому класу швидко, доступно і цікаво ознайомитися з представленою інформацією.
Нещодавно в інформаційно – ресурсному центрі бібліотеки для учнів проведено практичне заняття «Створення мультимедійної презентації», основним призначенням якого було навчання бажаючих створювати власноруч мультимедійну презентацію та проводити показ слайдів.  

Присутні учасники отримали практичні навички з включення у свою презентацію заголовоку ,тексту, графіки, таблиці, діаграми, картинки, фотографії, звуку, анімаційних спецефектів. 
Під час заняття було створено декілька презентацій: «Граматика Івана Ужевича», «Види письма в Київській Русі», «Кирило і Мефодій роль в становленні слов’янської писемності» та інші.
Як свідчить практика навчання по створенню презентації потребує більше часу та навиків, тому учасники заняття зробили висновок, що й надалі будуть звертатись до бібліотеки за допомогою в набутті та вдосконаленні своїх вмінь, що дасть їм змогу глибше засвоїти правила роботи в програмі МС Power Point та формувати власні вміння та навички по створенню презентації , а саме головне вони починають розуміти що презентація може доповнювати відповідь наочного подання самостійної роботи.

Новоукраїнські інтелектуали відкривають сезон


Так склалося, що за останні роки маленька Новоукраїнка перетворилася на один із центрів інтелектуального руху в області. Знають про нас у Кіровограді (щоправда, більше на рівні шкільних команд), знають і за межами Кіровоградщини. Проте ідея проведення Кубка міста з брейн-рингу у рамках святкування Дня міста, яка народилася два роки тому у стінах міської ради, спочатку здавалася дещо утопічною. Були побоювання, що гравці в останню мить відмовляться, - вихідний день все таки, вересень, справ невідкладних багато… Втім, все склалося так, як і було задумано; і перший млинець виявився зовсім не глевким. Вирували пристрасті, зашкалювали емоції, кмітливість та ерудиція сперечались за право першості. Тож організатори одностайно вирішили: треба продовжувати. 
13 вересня 2013 року Кубок Новоукраїнки пройшов уже втретє. Спочатку на ринг вийшли школярі - представники міських шкіл, гімназії, ЦДЮТ та клубу «ІКАР». Боротьба на груповому етапі точилася динамічна і безкомпромісна, проте комусь, як водиться, таланило більше. До півфіналів вийшли досвідчені команди «Кришталева сова» (ЗШ №6, капітан Павло Гальченко) і «IQ» (ЗШ №8, капітан Катерина Собіна), наймолодші учасники турніру «Метеор» (ЦДЮТ, капітан Олександр Середній) та дебютанти – «Per aspera ad astra» (ЗШ №1, капітан Оксана Івашина). На жаль, «Метеору», який відмінно пройшов свою групу, не вистачило сил – у вирішальному бої за третє місце команда ЦДЮТ поступилася більш витривалому «IQ». А от у фіналі мало не трапилась сенсація: лише на третьому додатковому питанні «Кришталева сова» змогла вирвати перемогу у маловідомої, але дуже симпатичної команди ЗШ №1. 4:3 – і Кубок міста в руках Павла Гальченка.

Після невеликої перерви місця за ігровими столами зайняли гравці більш зрілого віку. В черговий раз розширилась географія турніру – на запрошення організаторів відгукнулась команда «Моноліт» (збірна вчителів Добровеличківського району на чолі з Романом Царенком). Якщо так і далі справи йтимуть, можна проводити відкритий Кубок. Втім, цього разу гостям не поталанило, як, до речі, і минулорічним переможцям – «Скіфу» (вчителі ЗШ №8, капітан Оксана Мошнягул). Підтвердилися зроблені перед грою прогнози: Кубок двічі поспіль в одні руки не піде. Тож залишалося лише спостерігати, як у фінальній частині нагороди знайдуть нових героїв. Третє місце, здолавши опір непоступливих «ДЮЦиків» (ЦДЮТ, капітан Хельгі Йоши Оленко), виборов загартований багатьма попередніми турнірами володар Кубка 2011 року «Капітолій» (міська рада та її друзі, капітан Олександр Антоненко). А в бою за перше місце зійшлися «Бібліотека» (об’єднана команда працівників бібліотеки та читачів, капітан Тетяна Козловська) та дещо авантюристичний гурт «Шо попало» (капітан Анна Максимець; у складі команди – двоє учасників дитячих чемпіонатів України, щоправда, в далекому минулому). Команди пройшли дистанцію з перемінним успіхом, і лише на додатковому питанні терези Фортуни хитнулися на користь «Бібліотеки». А значить, приз на рік «прописався» у стінах ЦРБ, де нагороду можуть побачити всі бажаючі. Можливо, хтось із читачів, потримавши його в руках, наступного року – а організатори навіть не сумніваються, що така нагода буде – приєднається до азартних людей, котрим хочеться час від часу напружувати мізки задля розваги.  
Що ж, чергове свято інтелекту відбулося. Хочеться ще раз подякувати міському голові Олександру Корінному та його заступнику Олександру Руденку – як за ідею, так і за її реалізацію. Приємно, коли місто очолюють люди, що вміють мислити креативно. Кіровоградський знавець Ілля Левошко, який допомагав проводити турнір, здивувався, побачивши таку підтримку. А потім мрійливо додав: «Хотів би я побачити нашого мера за ігровим столом». Може, варто запросити наступного разу?..

Олександр Каєнко,
керівник міського Клубу інтелектуальної творчості

Вітаємо команду «Бібліотека»

за зайняте перше місце у грі «Брейн - ринг»

і одержання перехідного Кубку міста!!!


четвер, 19 вересня 2013 р.

Інформаційна година «Гендерна рівність в Україні»


Рівноправність жінок і чоловіків є одним із питань прав людини та однією з умов забезпечення соціальної справедливості, а також необхідною й основною передумовою досягнення рівності, розвитку  та миру. Перебудова партнерських відносин на основі рівноправності жінок і чоловіків – одна з умов стійкого розвитку, стрижнем якого є інтереси людини.
Слово «гендер» вперше з’явилося в 70-ті роки нашого століття для опису соціально визначених характеристик чоловіків та жінок на відміну від біологічно визначених (стать). Гендер, як поняття, відноситься до соціально набутої поведінки і очікувань, які асоціюються з обома статями. Подібно расі і класу, гендер – це категорія соціальна, яка виникає у великому розмаїтті нашого життя і визначає наші суспільні стосунки з іншими людьми.      
Гендерна рівність передбачає, що чоловіки та жінки мають однакові умови для реалізації своїх людських прав та однаковий потенціал для здійснення свого внеску у національний, політичний, економічний, соціальний та культурний розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку.
Саме  питанню рівноправності жінок і чоловіків була присвячена інформаційна година «Гендерна рівність в Україні», для учнів першого курсу ДНЗ ПТУ №40 м. Новоукраїнки.  Метою зустрічі було: проінформувати учнівську молодь про такі важливі питання сьогодення, як гендерна рівність, ознайомити з основними нормативними актами, які захищають сімейні відносини.
          Цікаво пройшла робота в групах. Розмова йшла про  характеристики жінок та чоловіків та про стереотипи. Учасники 1-ї групи називали ознаки та давали характеристики, які притаманні лише чоловікам, або юнакам, а учасники 2-ї групи ознаки, характеристики, які притаманні лише жінкам, або дівчатам.
Учасникам було запропоновано також назвати негативні наслідки стереотипу для чоловіків і для жінок. Після виконання завдань, учні дійшли висновку,  що стереотип – це думка про особисті якості людей, що може бути надмірно узагальненою і неточною.
Підводячи підсумки заходу, учасники говорили, що інформація яку вони отримали, була цікавою і корисною для них.

вівторок, 17 вересня 2013 р.

Краєзнавча мандрівка "Земле степова, рідний краю мій "


Рідний край - це таке мicце на Землі, де народилася людина, де вона мешкає, навчається, працює.
Наш рідний край – це Новоукраїнка – одне з найкрасивіших місць в Україні. Тут, на цій землі наше коріння. Ми повинні досконало знати його історію, мову, культурну спадщину, народні традиції і звичаї. 
Саме з цією метою напередодні  Дня міста працівники бібліотеки   для учнів  Новоукраїнського ПТУ- 40 організували і провели   краєзнавчу мандрівку «Земле степова, рідний краю мій».
Присутні з великою зацікавленістю переглядали    електронну презентацію                 «Мальовнича Новоукраїнщина».  Це і   місцевість Екзампай, вершина якого з позначкою 269 метрів над рівнем моря знаходиться біля села Вільні Луки. Це узвишшя серед степів і було центром скіфського Космосу, де нібито стояв священний казан царя Аріанта.   Це  і шанець Павлівськ, і поселення Новопавлівськ.  Це  також і символіка нашого міста, і заповідні куточки Новоукраїнки , і сучасне місто. І  люди, які живуть і працюють  в нашому місті і роблять його ще кращим. Для учнів також було представлено проект «Письменники- земляки степового краю», книги та буклети краєзнавчої тематики.
Учасники заходу переглянули фотографії нашого міста, розповідали про свої улюблені місця у Новоукраїнці. 
На завершення цієї зустрічі було проведено краєзнавчу вікторину   «Новоукраїнка – ти корінь мій і джерело моє». Запитання вікторини були цікавими, відповідаючи на них,   учасники дізналися багато нового про своє рідне місто.





Відеомандрівка «Художник – чарівник Іван Похитонов»


«Без минулого немає майбутнього», говорять в народі. І це так, адже за все, що маємо, ми завдячуємо нашим предкам, надбання нинішніх поколінь ляжуть в основу здобутків нащадків. Будучи на сьогодні чи не єдиним культурним центром, бібліотеки беруть активну участь у популяризації краєзнавства.
 Напередодні дня міста центральна бібліотека Новоукраїнського району провела чергове заняття Вищої Народної Школи та клубу «Співрозмовник», присвячене Дню міста Новоукраїнка та сторінкам життя і творчості відомого земляка, художника із світовим визнанням Івана Павловича Похитонова, проведене у формі відеомандрівки «Художник – чарівник Іван Похитонов». 
Відбулося засідання в краєзнавчому музеї Новоукраїнського району за участі його директора - Гаращенко Миколи Олексійовича.
В своїй розповіді М.О.Гаращенко зазначив, що 14 вересня ми відзначаємо 243-у річницю від дня заснування Новоукраїнки. Версії щодо дати заснування міста різняться. З радянських часів прийнята точка зору, що засноване місто Новоукраїнка у 1754 році на правому березі р. Помічної, неподалік від впадання р. Грузької в Чорний Ташлик, була споруджена фортеця (побудована для охорони від набігів кримських татар), названа Павлівськ (пізніше — Новопавлівськ, Новоукраїнка).Все це довгий час було прийняте, без сумніву, як незаперечна істина.
У 2004 році старший науковий співробітник Кіровоградського обласного краєзнавчого музею К. В. Шляховий, проводячи пошук в архівах, натрапив на копію документа, який поставив під сумнів дату заснування міста.
Досліджуючи різні архівні дані, можемо сказати, що місто було засновано в 1770 році. Спочатку називалося Павлівськ, потім — Новопавлівськ (1774 р.)
Від свого народження і до сьогодення Новоукраїнка приваблює до себе унікальним географічним розташуванням, п’янким ароматом свіжовипеченого хліба, а найголовніше – своїми мешканцями – талановитими, щирими, добрими й працездатними людьми, гарними господарями на своїй землі, які, не знаючи втоми, завдяки своїм працьовитим рукам, потужним інтелектуальним потенціалом, талантом від Бога та шаленим ентузіазмом створюють його матеріальне й духовне сьогодення та майбутнє.


Продовжуючи краєзнавчу тематику бібліотекарі ЦРБ познайомили присутніх з біографією та творчістю видатного художника, майстра пейзажу, члена Товариства передвижників Івана Павловича Похитонова, який народився 27 січня 1850 р. у с. Мотроно-Андріївка, Бобринецького повіту Херсонської губернії (поблизу нинішнього с. Новопавліка Новоукраїнського району Кіровоградської області, яке у радянські часи приєднане до села Новопавлівки Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району.) у родині українця Павла Даниловича Похитонова, військового, що отримав дворянський титул, та сербки Варвари Бєліч. 
Родина Похитонових мала 504 десятини землі у Татаровській волості. Павло Данилович Похитонов був дійсним членом Херсонського губернського статистичного комітету, заснував та опікувався земською школою у с. Татарівка (нині с. Комишувате Новоукраїнського району), був почесним мировим суддею Єлизаветградського повіту. Про матір І. П. Похитонова відомо мало. 
Хист до малювання Іван Похитонов мав іще з дитинства. У 7 років хлопчик подарував матері власноруч виконану копію голландської гравюри зі сценою полювання.
Початкову освіту майбутній художник отримав у Єлизаветградському чоловічому пансіоні Г. Гумберта, який було відкрито на ступеніпрогімназії у 1860 р. На ті часи пансіон був кращим освітнім закладом міста
У 1868 р. Іван Похитонов всупив до Петровсько-Розумівської сільськогосподарської академії у Москві. На ті часи вона була одним із передових навчальних закладів Російської імперії. Паралельно із навчанням у Новоросійському університеті Похитонов займався малюнком та аквареллю. 
Не маючи художньої освіти, він досяг вершин майстерності, перевершивши у володінні ремеслом багатьох живописців із академічним досвідом. З цього приводу французький мистецтвознавець Еміль Вітмійор писав: «Після міжнародної виставки в галереї Петі 1882 року майстри мистецтв всіх країн з почестями прийняли у своє коло 32-річного Похитонова, вважаючи, що він гідний бути поруч з ними, визнаними митцями»
Із 1876 р. художник регулярно експонував свої роботи у паризьких салонах. Критики ставилися до нього прихильно, і він швидко заробив репутацію першокласного пейзажиста. Твори Похитонова користувалися величезним попитом на художньому ринку. Павло Третьяков придбав понад двадцять робіт художника.
Основну частину творчого спадку художника складають мініатюрні пейзажі, виконані тоненькою щіточкою на дощечках червоного чи лимонного дерева, які він ґрунтував рибною кісткою для ідеальної гладкості. Інколи для написання картин він навіть використовував лупу. Працював Іван Павлович в основному на пленері.
Із 1893 р. митець постійно жив у Бельгії, у передмісті Льєжа Брессау. Багато подорожував Францією, Італією, Росією. У 1895 р. його прийняли до Товариства пересувних художніх виставок. У 1900 р. отримав срібну медаль від Салону мистецтв у Парижі.
Іван Похитонов помер 23 грудня 1923 р. Могила його знаходиться у Льєжі.
Центральна бібліотека популяризуючи творчість письменників, поетів,художників, народних умільців, митців, майстрів народно-декоративного мистецтва ознайомила присутніх учасників засідання з експонатами копій картин художника І.П. Похитонова представлених у краєзнавчому музеї. І не випадково ця відеомандрівка про творчість художника – земляка пройшла в дні святкування дня міста, адже ознайомлення користувачів з мистецьким жанром сприяє формуванню пізнавальних інтересів, знайомить з неповторним і різноманітним світом природи, вчить любові і розуміння, формує чуйність до краси, розвиває естетичні почуття, знайомить з історією та культурною спадщиною, виховує повагу і дбайливе ставлення до об’єктів, так і до творів мистецтва. А вивчення історії рідного краю, популяризація його традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть, у наш час є одним із найголовніших завдань, що стоять перед бібліотеками, як культурно - освітніми центрами.

суботу, 14 вересня 2013 р.

Подорож по сайту «Офіційний веб-портал Верховної Ради України»

Одним із пріоритетних напрямків роботи центральної бібліотеки Новоукраїнського району є правова освіта користувачів, тому в своїй діяльністі вона спрямовує чимало зусиль на формування правової свідомості і правової культури користувачів, сприянню розвитку соціально-правової активності особистості. Адже у повсякденному житті користувачам найбільш потрібно саме знання своїх прав і обов’язків.
Для працівників міської ради бібліотекарі центральної районної бібліотеки здійснили подорож по сайту «Офіційний веб-портал Верховної Ради України» під час якої познайомили присутніх з матеріалами сторінок веб - порталу Верховної Ради України, зокрема: структурою Верховної Ради України, архівом за скликаннями, пленарними засіданнями, парламентськими слуханнями, міжнародною діяльністю. Найбільше учасників зустрічі зацікавило - як самостійно віднайти потрібні їм документи в базі даних «Законодавство України», адже законодавчі акти постійно зазнають змін та доповнень. А працівники міської ради мають володіти найсвіжішими відомостями та швидко знаходити законодавчі матеріали з новими змінами та доповненнями. З цією метою бібліотекарями ЦРБ було проведено практичні заняття учасники яких власноруч оволодівали алгоритмом пошуку документів, які необхідні кожному з них для застосування у практиці роботи.
Відвідавши інформаційно-ресурсний центр, який діє на базі бібліотеки, користувачі можуть вільно та безкоштовно користуватися його інформаційними ресурсами а також здійснити пошук необхідної інформації на правових сайтах - нормативно-правові акти, закони, постано
ви, укази, кодекси, розпорядження тощо та завжди отримати допомогу від працівників центру.

Краєзнавчий колаж «Моє рідне місто, молоде і вічне. Ти частинка серця і мого життя»


Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла. Це почуття є одним з найсвітліших і найсвятіших. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культурну спадщину, народні традиції і звичаї. М.Т.Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани».
Цьогоріч Новоукраїнка святкує своє 243 річчя з дня заснування. Тож до Дня міста Новоукраїнки бібліотекарі ЦРБ організували і провели краєзнавчий колаж «Моє рідне місто, молоде і вічне. Ти частинка серця і мого життя», на який завітали учні 8-11класів загальноосвітньої школи №1та дізналися багато цікавого з життя рідного міста, історію його розвитку та становлення. Багато теплих слів було сказано бібліотекарем про наших славних земляків: почесних громадян міста, героїв соціалістичної праці. Присутнім була представлена книжкова виставка «Чарівний, серцю милий край», на якій були розміщені фотоматеріали, збірки місцевих поетів С. Коляди, О. Кавун, Т. Харькової, А. Антоненка та ін., рекламні видання, зокрема туристичний маршрут «Золотими стежками Ексампею», різноманітні буклети та інші матеріали про м. Новоукраїнку та його героїв, які прославили наше місто, а саме буклет «Відомі постаті міста».
Здійснити подорож шляхами історії та сучасності нашого міста допомогла краєзнавча вікторина , в якій взяли участь всі присутні. Учні з гідністю відповіли на всі запитання, показавши хороші знання з історії рідного міста, його архітектурних пам’яток, літературного життя краю та ін . 
Такі заходи допомагають дітям познайомитись зі славетними іменами рідного міста, формують у них патріотичні почуття любові до рідного краю, відповідальність за його долю.
Всі ми знаємо - наша Новоукраїнщина - частина нашої неозорої країни – напрочуд багата на історичні події, має неповторну культурну спадщину, дивовижні краєвиди, гарних, працьовитих та талановитих людей… Ми живемо в Новоукраїнці і любимо її гарну та співучу мову, її прекрасних людей, її пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте пшениця, жито, городина. У нас дуже родючі землі і добрі, працьовиті люди. 
Ми любимо тебе, наше рідне місто! Ти наш спокій і рівновага, наша маленька Батьківщина !!! Нехай, ти невеличка, але твоєї сердечної любові вистачає на всіх нас, твоїх відданих новоукраїнців. 

вівторок, 3 вересня 2013 р.

Перший урок «Ми чуємо тебе, Кобзарю, скрізь століття»





У 2014 році Україна і світова спільнота відзначатиме 200-річчя від дня народження видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Другого вересня по всіх школах України пройшов Шевченківський телевізійний урок. Таке розпорядження підписав президент України, щоб заохотити молодь вивчати творчість Тараса Григоровича Шевченка, а також з нагоди святкування його 200-річного ювілею.
Метою проведення першого уроку є пізнання учнями постаті Великого Кобзаря, актуальності його творчості; виховання любові до рідного краю; пробудження національної самосвідомості; патріотичне виховання і розвиток почуття гордості за свій народ,   Батьківщину.
Перший урок нового навчального року має стати поштовхом до подальшої роботи з вивчення минулого та сьогодення України, викликати бажання дізнатися більше про життя Великого Кобзаря, значення його творчості. 
На зустріч з Великим Кобзарем районна бібліотека запросила  до своєї читальної зали  одиннадцятикласників  гімназії №7(кл. керівник  Карлова   Т.Б.).
Учням була представлена мультимедійна презентація «У розкриллі земних і заобрійних трас височіє над світом великий Тарас» (Він словом пророчим освітлював далі).  Під супровід слайдів  презентації  учнями читалась безсмертна поезія Великого Кобзаря та звучали його пісні.
Перечитуючи «Кобза­ря», присутні доторкнулися душею до палкого й нескореного серця поета.
Пісні ж, які співаємо сьогодні, вже півтора століття співає український народ, а скільки ще спі­ватиме — залежить від майбутніх поколінь. Адже їм творити долю української пісні, української мови, українського народу.
 А ще, учні показали непогані знання, відповідаючи на запитання вікторини.
Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповістю і моральною чистотою, почуттям соціальної та національної справедливості. У кожній з книг, представлених на книжковій викладці і з яким знайомились учні, поет висловив, насамперед самого себе, свою особистість від першого й до останнього рядка. Тут його темперамент, його щира беззахисна у своїй відкритості душа.
Продовжився урок переглядом трансляції телевізійного уроку на Першому національному каналі , який проводився у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. На занятті були використані архівні документи,  відеосюжети та ілюстрації.
Немає з нами великого Кобзаря, та слова його бентежать і тривожать душу. Тарас Шевченко був одним із тих, кого називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу.
Ми не забули тебе, Тарасе,
Черпаєм правду в твоєму слові,
 І вберегли ми для внуків наших
 Вкраїнську пісню, вкраїнську мову

Перший урок «Любов моя безкрая, Елладо степова»

1 вересня – День знань, хвилююче свято для всіх. Немає людини, котра не пам’ятає день першого дзвоника, першу вчительку, шкільних товаришів.
День знань – справжнє всенародне свято мудрості, доброти і людяності. Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття нової осяйної дороги – дороги до знань, до нових звершень. День знань — це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим для кожного. В цей день у школах проводять урочисті заходи. 
На Кіровоградщині перший урок 2013/2014 навчального року присвячений 75-й річниці утворення Кіровоградської області і є ще одним кроком на шляху до пізнання історії рідного краю, розвитку почуття регіонального патріотизму. Дослідження сторінок історії своєї області переконує в міцному зв’язку поколінь, визначної ролі земляків у становленні української нації, розкриває природні та історичні особливості мальовничого куточку України – Кіровоградщини.
Вже стало доброю традицією в центральній районній бібліотеці проводити перший урок для школярів. Цьогоріч на урок «Любов моя безкрая, Елладо степова» до бібліотеки завітали учні 10 –х класів ЗОШ №6 (кл. кер. Гальченко Л.В. та Плігіна О.В.)
Урок проводився у вигляді віртуальної екскурсії , який супроводжувала мультимедійна презентація. Розпочалась екскурсія з першої зупинки «Символіка Кіровоградської області». Опис герба Кіровоградщини. Мандрували учні визначними місцями Кіровоградщини: фортеця святої Єлисавети , Ексампей. Cвященні шляхи. Таку назву мала в часи Великої Скіфії територія між сучасним Кіровоградом та річкою Синюхою. Природні чудеса Кіровоградщини: урочище «Каскади» і «Монастирище , Козацький степ, та Чорний ліс потрапили до переліку ста природних чудес України.



Кіровоградщина! Життєдайні артерії Дніпра, Інгульця, Інгулу, Синюхи та Південного Бугу. Географічне диво, що поєднало в собі чарівливі кручі дніпровського узбережжя, таємничі нетрі Чорного лісу, золоті лани Поінгулля, яблуневий розмай Східного Поділля! 
  Глодоський скарб Новоукраїнщини і трипільські поселення на території Новоархангельського району; битва на Синіх Водах, а найголовніше люди - видатні особистості краю. Благодатна земля Кіровоградська, багата й на талановитих, відомих усьому світові людей. Серед славетних земляків: корифеї українського професійного театру Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий, видатний педагог Василь Сухомлинський та відомі вчені – ботаніки професори - О.Л. Липа та А.М. Окснер. Уславлюють нашу малу Батьківщину поети і прозаїки. Витоки їх творчості – у безмежності духмяного степу, у синій глибині високого неба, а головне, у народній душі, у серці, сповненім любові і пристрасті, у праці, що творить добро і красу. 
Місце Кіровоградщини особливе – на її території розташований географічний центр України, а саме у Добровеличківському районі.
Також була презентована книжкова виставка "Мій край – моя історія жива!" та краєзнавчий куточок, адже звичайно ж без книг неможливо подорожувати в країну знань.
Отже, наша Кіровоградська область – іменинниця. А на день народження прийнято вітати, та ще й з таким гарним ювілеєм! І тому старшокласники висловлювали свої побажання рідній Кіровоградській області - (Щастя, миру, розквіту, добра, перемог, врожаїв, злагоди, творчої наснаги, радості, здобутків…).
Від вас, юні друзі, залежить, якою завтра буде земля, де чорніють скіфські могили, де в далекі часи гуляли запорожці й гайдамаки, де вершили свій подвиг солдати Великої Вітчизняної війни. Хай вашими зусиллями цей край завжди буде квітучим і міцним. 
Допоки живемо і любимо ми,
Не висохне цілющая криниця.
Хай розквітає край наш степовий,
І колоситься золота пшениця!

Урок державності «Символи моєї держави»


День Незале́жності Украї́ни — головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.
Уперше День Незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року — в пам'ять про те, що рік тому — 16 липня 1990 року — Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 
Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». 
Згодом, 18 червня 1991 року, було внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України». 
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. 
20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України».

Працівники бібліотеки з нагоди 22-ї річниці проголошення незалежності України провели урок державності «Символи моєї держави» та вікторину «В нашім серці Україна» для учнів ПТУ №40. Учні дізналися про те, що Державні символи - це умовні знаки державності та суверенітету, частина більш широкого поняття - "атрибути державності". В поняття "атрибути державності" крім таких атрибутів як герб, гімн, прапор, столиця, включають також конституцію, парламент, уряд, законодавство, святкові церемонії та інше. Найголовніше у проведенні таких масових заходів – виховання у молоді почуття патріотизму, мотивація громадської активності молодого покоління. Саме це стає запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь.