Година – реквієм «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі»

26 квітня – знакова для України й усього цивілізованого світу дата, яка вже три десятиліття нагадує людству про наймасштабнішу техногенну катастрофу в світовій історії. Указом Президента України «Про заходи у зв'язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи»  2016-й оголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.  

    

З цієї нагоди працівниками Новоукраїнської ЦРБ було проведено годину – реквієм «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі»  для учнів Новоукраїнського ДНЗ ПТУ № 40.

     Бібліотекар спільно з працівниками училища ознайомили учнів з гіркою статистикою, яка була оприлюднена після найглобальнішої техногенної катастрофи на Землі – аварії на Чорнобильській АЕС. Зокрема, що сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 млн. кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросіму.

     

Від аварії на ЧАЕС радіоактивного опромінення зазнали майже 8,4 млн. жителів України, Білорусі та Росії. Навколо АЕС непридатними для проживання залишилося 150 тис. км². За офіційними даними від наслідків аварії на ЧАЕС померло 200 тис. людей (за неофіційними – вдвічі більше). Рівень хвороб – лейкемія, цукровий діабет, серцеві і судинні недуги після аварії підвищився у 100 разів. Бо вся Україна в очах світу підлягає під статус «Зона».

     

На екрані проектора - слайди про Чорнобиль. Вони наповнювали болем і тривогою юні серця. Болем за нашу землю, яку зрошують смертоносні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою – за майбутнє. Вибух на четвертому реакторі поділив життя українського народу на «до» і «після» вибуху.

      Учні вдивлялися в обличчя на фотографіях 28  пожежників Чорнобиля. Шестеро з них загинули відразу. Бібліотекар запалила свічки пам’яті. Присутні вшанували всіх загиблих, померлих від страшної катастрофи хвилиною мовчання. Урятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі.   Протягом години застереження звучала Симфонія для органа «Чорнобиль» Мікаеля Таривердієва.

    

В цей день ми приєднались до всіх українців у спогадах про жахливу трагедію, що сталася в Чорнобилі, та вшануванні пам'яті тих, хто втратив своє життя за таких нелюдських умов. Однак ми також не повинні забувати про те, що прогрес та міжнародне співробітництво із подолання наслідків катастрофи підкреслюють той факт, що з 1986 року Україна подолала великий шлях – і це має давати нам усім надію на майбутнє.