вівторок, 26 листопада 2013 р.

Будні Новоукраїнського клубу інтелектуалів


Традиційно восени у читальному залі бібліотеки після літньої перерви збираються «прихильники Її Величності Гри», щоб поспілкуватися у приємній клубній атмосфері. Зустріч камерна, без глядачів, у колі друзів і однодумців.
  Цього року зібратися вдалося не зразу, але тим очікуванішою стала зустріч. Вражень отримано чимало: складовою програми став тематичний турнір, ініційований програмою «Здоров’я жінок України». Вперше за останні роки переможці отримали чесно зароблені призи, які вручала тренер програми, кіровоградський юрист і відомий в Україні знавець Ольга Гріднєва.
Боротьба з першого туру складалась непросто. З шести команд-учасниць лише дитяча «Кришталева сова» помітно відставала, проте не здавалася. Всі інші реально претендували на призову трійку. Врешті-решт, третє місце посіла «Бібліотека» на чолі з Тетяною Козловською, другими були потужні «ДЮЦики» під проводом Валентина Лихоліта, а перше місце у чудовому фінальному ривку виборов досвідчений і амбітний «Капітолій» Олександра Антоненка. Сподіваємось, це не остання перемога «Капітолію» і ви про цей колектив ще почуєте, адже нові випробування не за горами.

Чорна сповідь моєї Вітчизни

Пам'ять - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через 80 років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на землі квітучого українського краю. Багато сторінок вписано криваво - чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбувано слова про голод: "Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду". Отак вмирала майже вся Україна.
Умирать почали... у квітні,
 Коли всюди і все ожива.
Багатовікова історія українського народу - це насамперед літопис життя народу - великомученика, на долю якого випало багато лиха.
Найбільших втрат зазнала Україна саме у XX столітті. Жахливим злочином проти народу став штучний голод 1932 -1933 років, який за механізмом творення і страхітливими наслідками слід занести до книги трагічних дат в історії людства. Він живе у пам'яті очевидців, жагучим болем відгукується у їхніх серцях.
Розміри катастрофи впродовж десятиріч уперто замовчувались. Робилося все, щоб приховати правду, щоб світова громадськість не дізналася про справжні масштаби трагедії. Про роки неврожаїв, які траплялися в нашій історії, літописи повідомляли виключно в контексті зростання цін на хліб, і ніколи - як про роки голодної смерті людей, тим більше масової.
 Масова голодна смерть у 1932 -1933 роках мала місце винятково в регіонах, населених переважно українцями.
Цілі області України, населені пункти, а також сам кордон УРСР в 1932-1933 роках були оточені військовими загонами, які не випускали з цих регіонів населення до інших міст і сіл. У голодні для України роки зерно експортували за кордон, в той час як тут масово гинули люди. Голодомор був акцією проти українського народу.
Наприкінці зими 1933 року голод в Україні набув велетенських розмірів. Люди в селах їли мишей, щурів, горобців, траву, кісткове борошно і кору дерев. Намагаючись урятуватися, тисячі селян йшли в міста, де навесні скасували хлібні картки і можна було купити хліб. Проте сільським жителям хліб не продавали. Дороги, що вели до міст, були блоковані, проте селяни усе ж пробивалися туди та, не знаходячи порятунку, вмирали прямо на вулицях. Намагаючись врятувати від голодної смерті дітей, селяни везли їх до міст і залишали в установах, просто на вулицях.
За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народилося близько 1 мільйона дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до одного року. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя дітей у 1933 році становила 7,3 роки у хлопчиків і 10,9 років у дівчаток. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано.
 1932-1933 роки - найчорніші в історії України. В світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших в світі держав.
 А навесні цього ж року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1000 -щогодини, 17 - щохвилини.
 Дослідники називають різні цифри загиблих: 2,4, 7 та навіть 10 мільйонів. Але в будь - якому випадку йдеться про величезну кількість безневинних жертв.
Пропонуємо Вашій увазі ознайомитися з матеріалами, які представлені на книжковій виставці "Чорна сповідь моєї вітчизни". Виставка - пам'ять допоможе Вам краще пізнати ті трагічні події в житті народу.

Засідання клубу

 "Ветеран"

20 листопада 2013 року в приміщенні центральної районної бібліотеки міський голова Олександр Корінний зустрівся з пенсіонерами та ветеранами місцевої територіальної громади.
Під час зустрічі очільник міста мав змогу прозвітувати про трьохрічну діяльність на своїй посаді, вислухати про наболіле мешканців міста, висвітлити проблемні питання та озвучити напрямки подальшої політики Новоукраїнської міської ради та її виконавчого комітету.
Більшість питань було акцентовано на освітленні міста, озелененні, ремонті доріг, послугах Новоукраїнського ЖКП та стані пасажирських перевезень транспортом загального користування.
Олександр Олександрович доповів, що під час своєї каденції керування містом освітлено майже два десятки вулиць у всіх мікрорайонах міста. Щорічно разом з депутатським корпусом, РЕМом та всіма небайдужими висаджують молоді дерева.
Також мер зазначив, що ремонт доріг був і залишається актуальним питанням, тому воно є і буде на його постійному контролі.
Була озвучена і ситуація стосовно дитячого садка «Зернятко», що знаходиться на території селища цукрового заводу. 


Болючим питанням залишається для міста перевезення пільгових категорій громадян транспортом загального користування…
 Присутні на зустрічі мешканці міста мали змогу поставити очільнику міста свої наболіли питання, а це: і безпритульні тварини у місті, і ремонти багатоквартирних будинків, і ціни на продовольчі товари, і про зони відпочинку, і про будівлю критого басейну в місті тощо…
Обидві сторони і міська влада, і громада залишились задоволеними результатами плідної зустрічі та щиро подякували одне одному за співпрацю.

Година толерантності

 «Толерантність як шлях до Європи»

Поняття “толерантність” сьогодні трактується дуже різнопланово. Перш за все, це терпиме ставлення до іншого, несхожого на тебе, прийняття іншої людини, інших думок і поглядів.
Толерантність в перекладі з англійської – можливість почути іншого, зрозуміти іншого. Це мистецтво жити поруч з несхожим, спосіб вирішення конфліктів, мистецтво цивілізованого компромісу.
16 листопада 1995 року держави – члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У 1996 році Генеральна асамблея ООН запропонувала щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний День толерантності. Символом толерантності визнано райдужний прапор.
В рамках тижня толерантності ЦРБ для працівників міської ради проведено годину толерантності «Толерантність як шлях до Європи». Працівники бібліотеки підготували відеопрезентацію, яку презентували присутнім. Присутні з'ясовували значення таких понять як «толерантність», доброта, милосердя, дружба і взаємодопомога, ввічливість та етичні норми поведінки, критерії толерантності та прояви нетерпимості: образи, насмішки, вираження зневаги, ігнорування, забобони, переслідування, залякування, погрози, дискримінація за ознакою статі, сексуальної орієнтації, расизм, ксенофобія, шовінізм, націоналізм та інші.
Самого слова «толерантність» у слов’янських мовах не існує. Воно означає терпіти, бути терпимим, допускати, дозволяти, примирення з існуванням чогось або когось, навіть якщо це "щось” чи цей "хтось” може стати причиною страждання, викликати осуд або відразу.
Найактивніші учасники заходу доповнили захід своїми поглядами на поведінку людей інших національностей, різних віросповідань, різних поглядів та прийшли до висновку, що такі заходи треба проводити з різними віковими групами, адже такі риси поведінки потрібно прищеплювати ще з дитинства та навчати дітей не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору, відстоювати власну позицію.

Районний етап обласного конкурсу

«До висот Шевченкового слова»

Уже стало доброю традицією у листопаді проводити заходи, присвячені Дню української писемності та мови і вшануванню пам'яті Нестора Літописця. 
Тож символічно, що саме в ці дні
12 листопада 2013 року в районній бібліотеці проведено І (регіональний) етап обласного конкурсу на краще читання творів Тараса Шевченка «До висот Шевченкового слова», присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка. 
Проводиться конкурс з метою популяризації творчості поета, письменника, художника Тараса Шевченка, виявлення та підтримки талановитих читців - аматорів, у тому числі творчо обдарованих дітей.
До участі у Конкурсі запрошуються громадяни України, незалежно від освіти та віку. Тож заявки на участь у конкурсі подали люди, яким дороге і рідне слово, і ім’я Великого Кобзаря. 
Конкурс проведено серед 17 учасників різного віку, школярів, місцевих поетів, пенсіонерів – новоукраїнців, яким дороге рідне слово, близьке, рідне, шановане також і слово Тараса.


Конкурсна програма читців включала 3 номінації:
1. Твір Т. Г. Шевченка;
2. Твір патріотичної тематики,
3. Твір місцевого автора

А виступи учасників конкурсу оцінювалися за такими критеріями:
- Творчий задум та його втілення (добір репертуару);
- Рівень виконавської майстерності (дикція, вимова, емоційність);
- Мовна та сценічна культура (артистичність, поведінка на сцені, одяг).






Для визначення порядку виступу серед учасників конкурсу було проведено жеребкування. Попередньо в барабан були закладені папірці з номерками, які по черзі витягували учасники. Номер на папірці став номером черговості декламування твору. Переважну 
частину конкурсної програми склали вірші Т.Г. Шевченка. Учасники вподобали твори «Тополя», «Лілея», «На Великдень на соломі», «Якби ви знали, паничі», «Я на сторожі біля них поставлю слово», «За байраком байрак», деякі з яких декламувались по декілька раз.
Місцеві поети представили на розсуд членів журі власні вірші «Портрет Шевченка», «Тарасу Шевченку», присвячені Великому Кобзарю.
Також декламувались вірші місцевих поетів-земляків «Молодецька криниця» Т.Харькової, «Тарасу Шевченку» К. Нікітченко, «Новоукраїнка» І. Косих, уривок з поеми «Оксана» Н.Бредихіної. Доповненням до конкурсної
програми стали виступи юних музикантів Новоукраїнської дитячої музичної школи (директор В.Самарська): дуету баяністів Гавриш Юрія та Волошина Станіслава – «Садок вишневий коло хати» (викладач Титаренко Н.О.); Тоток Дар’ї і Донець Татяни (викладач Олійник А. А.) та Косих І.М. -викладача дитячої музичної школи, які виконали українські народні пісні «Ой у гаю при Дунаю… та «Зоре моя вечірняя».

Журі конкурсу визнало переможцями: 
 У номінації «Твір Т.Г. Шевченка»
І місце – Павелкова Анна, учениця 8 класу загальноосвітньої школи №6;
ІІ місце – Фішер Наталя, учениця 10 класу загальноосвітньої школи №8;
ІІІ місце – Гетьманенко Анатолій, учень 5 класу загальноосвітньої школи №8;

У номінації «Твір місцевого автора»
І місце – Антоненко Олександр Володимирович, місцевий поет, пенсіонер;
ІІ місце – Ткаченко Ярина, учениця 7 класу загальноосвітньої школи №6;
У номінації «Твір патріотичної тематики»
І місце – Шаповалова Валерія, учениця 10 класу Новоукраїнської гімназії №7

Всі учасники конкурсу нагороджені дипломами та подарунками. 
Учасники, які посіли перші місця нагороджені квитками на виставу Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.Л.Кропивницького «Сватання на Гончарівці», яка відбулася 14 листопада в ЦПК «Ювілейний».

Спонсор конкурсу - Макодзеба М.Г. – депутат обласної ради, генеральний директор ТОВ «Расвет».

Історичний екскурс

«Від Нестора до наших днів»

Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками. Мова…яка ти багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами… 
Терниста дорога стелилася нашій мові на шляху державності, котра лише нещодавно набула державної конституційної сили, адже у 1989 році було прийнято Закон "Про мови в Україні", а 9 листопада 1997 року став Днем української писемності і мови.
12 листопада цього року в рамках Тижня української мови з учнями ДНЗ ПТУ №40 ЦРБ
проведено історичний екскурс «Від Нестора до наших днів». Присутні з увагою
переглядали відеослайди, знайомились з цікавими фактами про історію розвитку української писемності та мови, декламували українські вірші, байки, прислів’я та загадки. Також учні мали можливість показати свої набуті раніше знання про мову під час проведення «Мовознавчої вікторини». 
На закінчення заходу учням було продемонстровано відеокліп про мову, який додав учасникам гарного настрою та викликав патріотичні почуття до мови і держави в цілому.
Сьогодні нам, українцям, треба плекати рідну мову. Ми маємо свою державність, відчуваємо себе нацією. Мова - це душа народу. Якщо у людини забрати мову, вона перестане бути Людиною. Ми повинні пам’ятати, звідки ми родом, знати історію свого роду та досконало володіти українською мовою, адже знання рідної мови - священний обов’язок кожного.

Урок сучасності

«Українська писемність: доба стара, доба нова»

9 листопада, в Україні відзначали День української писемності та мови.
Це свято було встановлено Указом Президента України в 1997 році і відзначається щорічно на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Про історію свята, особливості його відзначення, про красу мови, значення її для українців йшла мова під час уроку сучасності «Українська писемність: доба стара, доба нова», що був проведений для учнів ЗШ №1. Вірші про мову у виконанні учнів гарно впліталися в розповідь бібліотекаря. Також зацікавила і викликала пожвавлення «Мовознавча вікторина», що дала можливість учням показати свої знання з української мови, а також дотепність і почуття гумору.
Рідною українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері і бабусі співали колискові пісні. Рідною мовою народ наш сміявся і плакав. Так шануймо і любімо свою рідну мову, піклуймося про неї, захищаймо її, розкриваймо для себе її могутню силу і велич! Збережемо нашу мову в усій чудовій красі для майбутніх поколінь!


Круглий стіл

«Усі ми рівні, хоч і різні»

Президент України наголошує – формувати толерантність до етноменшин потрібно зі шкільної парти. Саме ця теза Президента України Віктора Януковича стала провідною під час проведення засідання «круглого столу» «Усі ми рівні, хоч і різні». Участь в обговоренні даної теми взяли керівник апарату райдержадміністрації Марія Щека, завідувач сектором інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Алла Мороз, директор центральної районної бібліотеки, голова Громадської ради при райдержадміністрації Тетяна Козловська, педагоги-організатори загальноосвітніх шкіл міста та представники районного дитячого парламенту. 
Обговорюючи тему засідання, керівник апарату райдержадміністрації Марія Щека зазначила, що дана тема сьогодні є актуальною, тому що в Україні та на Кіровоградщині, зокрема, проживають близько 100 національностей. Глава держави ставить низку завдань владі на місцях задля упередження проявів насильства на міжнаціональному чи міжконфесійному ґрунті. Серед таких завдань заходи, спрямовані на запобігання проявів ксенофобії та національної нетерпимості. Президент України наголошує, що саме заклади системи освіти повинні виховувати молоде покоління у дусі толерантного ставлення до представників інших культур, традицій та релігій, - зазначила Марія Борисівна.  
Представники шкіл також поділились думками стосовно піднятої теми. Педагоги-організатори, які безпосередньо займаються питаннями виховання толерантності та поваги до представників інших національностей, зазначили, що проявів ксенофобії та нетерпимості в школах немає, навпаки, учні гарно спілкуються та поважають дітей інших етнокультур. Саме тому Новоукраїнщину можна сміливо вважати прикладом міжнаціональної злагоди. 
На завершення було прийнято рішення щодо подальшої роботи закладів освіти у напрямку виховання у підростаючого покоління толерантності, поваги та взаємодопомоги дітям інших національностей. Залучення таких дітей до різних видів гурткової роботи – найкращий спосіб об′єднання та згуртованості дитячого колективу незалежно від віросповідання чи походження кожного з них.

Клуб «Підліток»

Правознавча година 

«Молодіжна злочинність та шляхи її подолання»

 Боротьба зі злочинністю в Україні – одне з важливих завдань державної політики. Одним із напрямів цієї роботи є профілактика злочинності. Проблема попередження підліткових правопорушень завжди була і є однією з болючих питань нашої сучасності. Зростає чисельність дітей з порушенням норм поведінки та тих, які відносяться до «групи ризику» і долучаються до раннього алкоголізму, наркоманії, проституції. Частина сучасних підлітків перебуває під впливом негативних факторів: погане матеріальне забезпечення, криміногенний район проживання, відсутність батьків або батьки алкоголіки, наркомани, злочинці, неповна сім’я, наявність друзів з кримінальним минулим, кримінальна компанія.
Морально – правовий клуб «Підліток», який був створений з метою формування у молодих людей ціннісних орієнтирів і активної позиції членів суспільства, високого рівня правової культури та правосвідомості проводить активну роботу саме з питань профілактики злочинності серед підлітків.
5 листопада в центральній районній бібліотеці відбулося чергове засідання клубу «Підліток» під час якого було проведено правознавчу годину «Молодіжна злочинність та шляхи її подолання» за участі завідувача сектору соціального та правового захисту дітей служби у справах дітей Мироненка Ю.П. та старшокласників ЗШ №8 (організатор ЗШ№8 Онищенко С.П.). Юрій Петрович детально та доступно проінформував учасників заходу про покарання за вчинення злочинів, про кримінальні випадки із життя їх однолітків та жителів міста. Спеціально до заходу бібліотекарем було підготовлено мультимедійну презентацію щодо статистики підліткової злочинності в державі. Також було обговорено права дітей та їх реалізацію в суспільстві. Адже попередження злочинності – це скорочення злочинності, а також комплекс заходів, спрямованих на викорінення цього соціального явища, причин та умов, що його породжують.

вівторок, 5 листопада 2013 р.

Майстрині студії "Мир Креатива" провели майстер-клас для жінок Новоукраїнського району


Тренінг з таких популярних практик ручної роботи, як створення біжутерії із полімерної глини, створення магнітів до Нового року із кавових зерен та плетення браслетів за методикою шамбали провели сьогодні у Новоукраїнському районі майстрині студії "Мир Креатива" - Варвара та Олена.

Тренінг став частиною масштабного проекту «Програма захисту трудових прав жінок, що мешкають у сільській місцевості», що його впроваджує на території кількох областей України "Фундації Прав Людини" за підтримки Посольства Фінляндії в Україні.
Під час тренінгу півтора десятки учасників - жінок, що мешкають у Новоукраїнському районі, - змогли більше дізнатися про створення магнітів із застосуванням шнурівки, силиконового клею та кавових зерен, навчилися робити біжутерію - сережки, обручки, кулони - із різнокольорової полімерної глини, а наприкінці заняття ще й створили кожен собі яскравий браслет із різнокольорових бусин - за методикою, яку використовують буддистські монахи.

Читайте також про попередній майстер-клас, який дала Тетяна Стрітьєвич

http://tusovka.kr.ua/news/2013/10/28/tetjana-stritevich-provela-trening-dlja-zhinok-novoukrainskogo-raionu

Загалом же метою проекту посилення співпраці громадських організацій, бібліотек, центрів зайнятості, влади та місцевого бізнесу для допомоги жінкам у самореалізації, у питаннях особистісного зростання, професійної орієнтації. Тренінг якраз і проходив у гостинних стінах Новоукраїнської районної бібліотеки, яка постійно є центром цікавих та корисних заходів для громади.

Жінки-учасниці тренінгу отримали сертифікати, а головне - багато позитивних вражень, нові знання та мотивацію до занять творчістю. Більше про проект читайте на сайті Програми захисту трудових прав жінок, що мешкають у сільській місцевості.